№ 1. 1434. 09. 07, Кременець. – Кременецький і брацлавський староста князь Федько Несвідський видає лист про перехід разом із підпорядкованими йому адміністративними округами під сюзеренітет польського короля Володислава ІІІ (Собрание государственных и частных актов, касающихся истории Литвы и соединённых с ней владений (от 1387 до 1710 года) / изд. Виленской археологической комиссией под ред. учёного секретаря М. Круповича. – Вильна, 1858. – Ч. 1. – № XVI, с. 18–19; за копією з оригіналу в збірці К. Свідзінського; те саме: Южнорусские грамоты / собр. В. Розовым. – К., 1917. – Т. 1. – № 71, с. 129–131; те саме: Розов В. Українські грамоти. – К., 1928. – Т. 1: XIV в. і перша половина XV в. – № 71, с. 129–131; за оригіналом у Бібліотеці ординації Красінських у Варшаві).

№ 2. 1435. 03. 23, Чернихів. – Кременецький і брацлавський староста князь Федько Несвідський видає лист про вірність польському королю Володиславу ІІІ (Собрание государственных и частных актов… – Ч. 1. – № XVII, с. 19–20; за копією з оригіналу в збірці К. Свідзінського; те саме: Южнорусские грамоты… – Т. 1. – № 72, с. 131–133; те саме: Розов В. Українські грамоти… – Т. 1. – № 72, с. 131–133; за оригіналом у Бібліотеці ординації Красінських у Варшаві).

№ 3. 1437. 06. 10, Луцьк. – Великий князь литовський Свидриґайло надає Фрідріху Гербуртовичу з Фельштина на вічність у Збаразькому повіті Волинської землі маєтки Черняхів, Мшанець і Черняхівка (копія: РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Кн. 196. – Л. 249 об.–250 об.).

№ 4. 1442. 01. 11, Вільно. – Великий князь литовський Казимир надає Дениску Мукосійовичу город Збараж у довічне володіння в сумі 300 гривень і 19 сіл на вічність (Собрание государственных и частных актов… – Ч. 1. – № XIX, с. 21; за копією з оригіналу в збірці К. Свідзінського. Реґест: Lietuvos Metrika. – Vilnius, 1998. – Kn. Nr. 3 (1440–1498): Užrašymų knyga 3 / Parengė L. Anuzyte ir A. Baliulis. – P. 63).

№ 5. 1461. 12. 22, Луцьк. – Івашко Васильович Дичко продає князю Семену Васильовичу Несвізькому свою отчину в Луцькому повіті двір і село Рівне з належними до нього присілками й угіддями (AS. – T. 1. – Nr LVI, s. 53–54; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських; копія в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 6. 1463. 07. 09, Луцьк. – Князі Василь, Семен і Солтан Васильовичі Збаразькі ділять перед луцьким старостою Михайлом Монтовтовичем свою отчину в Збаразькому й Луцькому повітах (AS. – T. 1. – Nr LVII, s. 54–55; за копією в Munimenta ducum in Ostrog);

№ 7. 1463. 07. 10, Луцьк. – Луцький староста Михайло Монтовтович та маршалок Волинської землі і володимирський староста Олізар підтверджують угоду князів Василя і Семена Васильовичів Збаразьких про порядок спуску ставів (AS. – T. 1. – Nr LVIII, s. 55–56; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських).

№ 8. 1467. – 02, б. м. – Князь Юрій Федькович Несвіцький записує дружині Настасі, дочці пана Івана Мушати, на своїх отчизних маєтках 300 кіп широких грошів руської лічби (копія: РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Кн. 196. – Л. 224 об.; переказ змісту за випискою Т. Ступилковського з оригіналу в архіві в Степані: Stecki T. J. Z boru i stepu stepu… – S. 110).

№ 9. 1470. 07. 04, Володимир. – Холмський каштелян Ванько Кирдійович продає князю Семену Васильовичу Збаразькому свою отчину й дідизну в Луцькому повіті Квасилів, Корнино, Колодне, Бережани, Басоє, Став, Славне, Растів, Ляхово, Почапи й Новгородчичі (AS. – T. 1. – Nr LXIX, s. 64–65; за копією в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 10. 1473. 03. 10, б. м. – Князь Семен він ж Солтан Васильович Збаразький складає заповіт (копія: РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Кн. 196. – Л. 233–234).

№ 11. 1475. 07. 04, Луцьк. – Князь Олександр Санґушкович, луцький староста Михайло Монтовтович та маршалок Волинської землі і володимирський староста Олізар Шилович видають князю Семену Васильовичу Збаразькому судовий лист у справі з племінником Михайлом за спадщину покійного брата Солтана (AS. – T. 1. – Nr LXXIV, s. 69–70; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських).

№ 12. 1475. 07. 04 – 08. 31. – Князі Збаразькі – Семен Васильович та його племінник Михайло Васильович зі своїми братами – ділять між собою маєтки, успадковані після князя Солтана Збаразького (AS. – T. 1. – Nr LXXV, s. 71; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських; копія в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 13. 1478. 06. 02, Манів. – Князі Збаразькі – Семен Васильович та вдова його брата Василя із синами Михайлом, трьома Семенами й Федором – ділять між собою маєтки, успадковані після князя Солтана Збаразького (AS. – T. 1. – Nr LXXX, s. 75–76; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських; копія в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 14. У межах від серед. 1478 до поч. 1481 ¹, без місця. – Князі Михайло та Семен Молодший Збаразькі міняються зі своїм дядьком кременецьким старостою князем Семеном Васильовичем Збаразьким маєтками (Архив ЮЗР – К., 1907. – Ч. 8, т. 4. – № XII, с. 102–103; за оригіналом у збірці В. Руліковського).

1 Видавець датував угоду 1473 р. Ю. Вольф переніс її на час після поділу братів Михайла і Семена Молодшого (Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy... – S. 552–553). Насправді документ з’явився після поділу 2 червня 1478 р., в акті якого Семен Васильович ще без титулу кременецького старости, але до 1 квітня 1481 р., коли його не було вже серед живих.

№ 15. 1481. 04. 01, Вільно. – Князь Михайло Васильович Збаразький визнає присуд приятелів у справі відмови вдови покійного дядька князя Семена Васильовича Колоденського княгині Марії та її зятя князя Семена Юрійовича Гольшанського передати йому записані дядьком маєтки, за яким Городок із присілками залишається Марії та її зятю, а Манів, Вербовець, Передмірка й Борсуківці відходять Михайлові, і знищує лист князя Колоденського (AS. – T. 1. – Nr LXXXIII, s. 79–80; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських).

№ 16. 1481. 04. 02, Вільно. – Князі Михайло, Семен, Федір і Семен Молодший Васильовичі Збаразькі ділять родові маєтки (копія: РГАДА. – Ф. 389. – Оп. 1. – Кн. 192. – Л. 12–13).

№ 17. 1482. 05. 30, б. м. – Князівни Марія і Ганна Солтанівни Збаразькі підтверджують двоюрідному братові князю Михайлу Васильовичу Збаразькому села їхнього батька Манів, Вербовець, Передмір і Борсуківці, отримані ним від князя Семена Колоденського (AGAD. – Zbiór dokumentów pergaminowych. – Nr 7380).

№ 18. 1482. 11. 14, Вишневець. – Князь Михайло Васильович Збаразький ділить із молодшим братом князем Семеном частку родових володінь, спільно отриману ними під час поділу з братами Семеном Збаразьким, Семеном Маневським і Федьком отчини (AS. – T. 1. – Nr LXXXIV, s. 80–81; за оригіналом у Національному закладі ім. Оссолінських).

№ 19. 1482. 11. 14, Вишневець. – Князь Семен Васильович Збаразький Менший ділить із старшим братом Михайлом частку родових володінь, спільно отриману ними під час поділу з братами Семеном Збаразьким, Семеном Маневським і Федьком отчини (Тесленко І. Невідомі документи XV – XVI ст. із родового архіву князів Вишневецьких // Студії і матеріали з історії Волині. 2018. – Кременець, 2018. – № 1, с. 115–116; за записом 1580 р. в актовій книзі Берестейського земського суду).

№ 20. 1483. 02. 02, Рівне. – князь Семен Юрійович Гольшанський записує у віно своїй дружині княгині Настасії Семенівні із Збаразьких 2000 кіп грошів на маєтках Бараня й Глуськ (AS. – T. 1. – Nr LXXXV, s. 82; за копією в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 21. 1485. 08. 09, Чернихів. – Князь Федір Васильович Збаразький записує дядині княгині Марії Ровенській в рахунок боргу в сумі 200 кіп широких грошів чеської монети польської лічби свої маєтки Студенка й Ставок (AS. – T. 1. – Nr CXIX, s. 120–121; за копією в Munimenta ducum in Ostrog. Уточнення дати див.: Собчук В. Д. Від коріння до крони… – С. 146, прим. 6).

№ 22. 1489. 01. 18, Степань. – Княгиня Настасія із Збаразьких записує сво-єму чоловікові князю Семену Юрійовичу Гольшанському успадковані після батька маєтки Забороль, Городок і Коськів з усіма належними до них присілками (AS. – T. 1. – Nr XCIII, s. 89; за копією в Munimenta ducum in Ostrog).

№ 23. 1493. 04. 17, Вільно. – Писар великого князя литовського Івашко Яцкович і його дружина Марина, дочка князя Василя Збаразького, продають писарю великого князя Федьку Григоровичу чотири служби людей на Качині з належними їм угіддями (AS. – T. 1. – Nr CV, s. 100–101; за копією в Munimenta ducum in Ostrog).