Гербовник шляхти руських земель

Аксаки

Шля­хетсь­кий рід влас­но­го гер­ба, у XV–XVІІI ст. – зем­ле­влас­ни­ки в Овру­ць­ко­му і Київсь­ко­му повітах Київсь­ко­го воє­вод­ства, Луць­ко­му і Кре­ме­не­ць­ко­му повітах Волинсь­ко­го воє­вод­ства. Родо­ве гніз­до – село (зго­дом містеч­ко) Норинськ Овру­ць­ко­го повіту Київсь­ко­го воєводства.

Александровичи / Брянцовы

Александровичі-Вороновицькі

Пансь­кий рід, родо­ві зем­лі яко­го були на Брац­лав­щині. Про­то­пла­ста — Олек­сандр, гетьман Свидригайла.

Александровы

Антоновичі

Апраксины

Потом­ки смо­лен­ско­го бояри­на Мат­вея Коп­тя Апрак­си­на, при­пи­сав­ши­е­ся к рязан­ско­му роду Вердеревских.

Бакі

Безобразовы

Бородовицыны

Бритые (Бритвины)

Быховцы

Род Быхаў­цаў паход­зіў са Сма­лен­скай зям­лі, але про­звіш­ча свед­чы­ць пра тое, што рода­па­чы­наль­нік быў ура­дж­эн­цам Быхава. 

Вешняковы

Вільгорські

Володиєвські

Вячковичі

Вячковичі-Пруські

Гагіни

Гербурти

Вихід­ці із Сілезії. Їх поява в Гали­чині при­па­дає на прав­лін­ня Вла­ди­сла­ва Опольсь­ко­го (1371–1378, 1386). бра­ти Гер­бурт і Фрідріх Фуль­ш­тей­ни, котрі ста­ли влас­ни­ка­ми 9 сіл з цен­тром у Добромилі.

Гординські

Вва­жа­ють­ся нащад­ка­ми Сте­па­на Ліз­ди, яко­му Лев Дани­ло­вич на почат­ку XIV ст. надав у Сам­бірсь­кій воло­сті села Гор­ди­ню і Дорожів. 

Грязні

Шля­хетсь­кий рід мос­ковсь­ко­го поход­жен­ня, з Ростовсь­ких бояр, зем­ле­влас­ни­ки Чер­ни­гівсь­ко­го і Нов­­го­род-Сівер­сь­­ко­­го повітів. 

Гурки-Омелянські

Дахновичі

Дашкевичи-Корибуты

Дашковичі v. Дашкови

Даш­ко­ви­чі — земянсь­кий і пансь­кий рід з Васи­лиш­ківсь­ко­го повіту, зем­ле­влас­ни­ки Київсь­ко­го повіту. Воз­мож­ное родо­вое гнез­до нахо­ди­лось в Васи­лиш­ком пове­те. В ВКЛ было несколь­ко родов Даш­ко­ви­чей. Один из них — васи­лиш­ские бояре. А в нач. 16 в. князь Васи­лий Глин­ский был васи­лиш­ским намест­ни­ком, что обу­сло­ви­ло связь Глин­ско­го с Дашковичами.

Дворсковичі

Бояр­сь­­ко-шля­­хет­сь­­кий рід, володі­ли с.Бушковичі у Пере­ми­шльсь­кій воло­сті. Пер­шим відо­мим пред­став­ни­ком був Гліб Двор­ско­вич, який про­тя­гом 1349–1366 рр. неод­но­ра­зо­во висту­пає у чис­лен­них акто­вих джерелах.

Джуси

Пансь­кий рід, віт­ка Кир­діїв Володів зем­ля­ми в рай­оні сучас­но­го міста Рівне (басейн річ­ки Устя), які про­стя­га­ли­ся до тодіш­ньо­го кор­до­ну Луць­ко­го та Кре­м’я­не­ць­ко­го повітів (маєток Ляхово). 

Єльці

Єничі

Жеребятичевы

Жинєви

Род брян­ских и любут­ских бояр. Родо­на­чаль­ник боярин кн. Васи­лия Яро­сла­ви­ча Боров­ско­го (1445). Про­ис­хож­де­ние Жине­ва не выяс­не­но и нуж­да­ет­ся в изу­че­нии. Его фами­лия про­ис­хо­дит от про­зви­ща Жиня (умень­ши­тель­ное — Жинь­ка). Зная исто­рию созда­ния Боро­в­ско-Сер­­­пу­­­хо­в­ско­­­го уде­ла, мож­но пред­по­ло­жить, что Жинев про­ис­хо­дил из чис­ла бояр Поочья.

Житинські

Івашенцевичі-Макаревичі

Ігнатовські

Іллінські

Ільницькі

Ісернські

Іскоростенські

Іскшицькі

Калениковичі

Калусовські

Каменецькі

Карповичи

Карповы

Кирдійовичі

Імо­вір­но, ординсь­ко­го ари­сто­кра­тич­но­го походження. 

Клюси

Кміти-Александровичі v. Кміти-Чорнобильські

Пансь­кий рід, від­га­лу­жен­ня Воро­но­ви­ць­ких, родо­ві зем­лі яко­го були на Брацлавщині.

Кміти-Стретовичі

Козел-Поклевские

Шля­хет­ский отно­сив­шей­ся к локаль­ной эли­те Ошмян­ско­го пове­та. Про­то­пла­ста – Иван Васи­лье­вич Козел, в 60‑е гг. XVI в. являв­ший­ся уряд­ни­ком (адми­ни­стра­то­ром) име­ния Тра­бы Ошмян­ско­го повета.

Корсаки

Кублицкие-Радковичи