Гербовник шляхти руських земель

Кміти-Стретовичі

Козел-Поклевские

Шля­хет­ский отно­сив­шей­ся к локаль­ной эли­те Ошмян­ско­го пове­та. Про­то­пла­ста – Иван Васи­лье­вич Козел, в 60‑е гг. XVI в. являв­ший­ся уряд­ни­ком (адми­ни­стра­то­ром) име­ния Тра­бы Ошмян­ско­го повета.

Корсаки

Кублицкие-Радковичи

Кучуки

Кучуки-Сестренцевичи

Лагодовські

Ладиженські

Липлянські

Лоєвичі

Лосятинські v. Лідихівські

Львовичи / Брянчениновы / Тухачевские

Мазепи-Грушвицькі

Мазепи-Колоденські v. Каменецькі

Дріб­но­ш­ля­хетсь­кий пансь­кий рід, клієн­те­ла князів Острозь­ких, з яких похо­дить гетьман Іван Мазепа.

Мазепи-Сингаївські

Малаховські

Микулинські

Микулинські

Миляновські

Мишковичі

Мокренські

Мошенчичі

Мясоедовы

Немиричі

Немировичи

Овлочимські

Нашчад­ки даў­ня­га баяр­ска­га роду Гне­ва­шаў. Род Аўла­чым­скіх най­больш вядо­мы ў межах Нава­га­род­ска­га і Мен­ска­га ваявод­стваў. У Мен­скім ваявод­стве ўжо ў пачат­ку XVII ста­годдзя ім нале­жа­ла мает­на­сць Вялікія, або Кух­міс­цер­скія Беся­ды з пры­ля­га­ю­чы­мі фальваркамі.

Ознобишины

Олехновичі

Олізари-Волчковичі

Оношки Вітонізькі

Осиповичі

Отрепьевы

Павловы

Павши

Паньовські

Патрикії Курозвонські

Покрошинські

Полози

Поруденські

Зем­ле­влас­ни­ки Пере­ми­шльсь­кої зем­лі, вихід­ці із Сілезії. Їх поява в Гали­чині при­па­дає на прав­лін­ня Вла­ди­сла­ва Опольсь­ко­го (1371–1378, 1386). 

Пролыские

Промчейки

Птечкі

Вихід­ці із Сілезії. За прав­лін­ня Вла­ди­сла­ва Ягай­ла на межі XIV–XV ст. з Сілезії до Гали­чи­ни пере­се­ли­вся Конрад Мюн­стер­берг, пере­ми­шльсь­кий воє­во­да (1397), родо­на­чаль­ник Кусе­ни­ць­ких та Птачек

Радковичи / Быстрейские / Кублицкие / Подберезские / Мирские

Саборовські

Саковичи

Свистельницькі v. Желиборські

Земянсь­кий рід, у XV–XVII ст. зем­ле­влас­ни­ки у Гали­ць­кій зем­лі. Досто­вер­ный родо­на­чаль­ник Сви­­стель­­­ни­ц­ких-Жели­­бор­ских, Петр de Sfistelniky, вполне мог быть вну­ком Дмит­ра из Скоморохов. 

Сингаївські

Скарбки

Скепьевские

Скипоревы

Бояр­ский род из Смо­лен­ска. Брян­ский боярин Иваш­ко Ски­по­рев, види­мо, был выход­цем из Смо­лен­ска, где род Ски­по­ре­вых (Скри­по­ро­вых) хоро­шо изве­стен. На Москве, похо­же, писа­лись как Скри­пе­е­вы. По Брян­ску Скипоревы/​Скрипоровы/​Скрипеевы не упоминаются.