Ольгердовичі

Общие све­де­ния о роде МСТИ­СЛАВ­СКИЕ — ли­тов­ский по про­ис­хож­де­нию пра­во­слав­ный кня­же­ский род, Ге­ди­ми­но­ви­чи; удель­ные кня­зья в Вели­ком кня­же­стве Ли­тов­ском (ВКЛ), (кон. 14 – 1-я треть 16 вв.), Ро­до­на­чаль­ник 1-й ли­нии М. – Луг­вень (в кре­ще­нии Си­ме­он) (? – не ра­нее 19.6.1431), вел. кн. по­лоц­кий (1378–1380/81), удель­ный кн. мсти­слав­ский (с нач. 1390-х гг.), слу­жи­лый князь в Нов­го­ро­де (1388/89–1392, … Читать далее

Общие све­де­ния и про­ис­хож­де­ние ЧОР­ТО­РИЙСЬ­КІ, Чарто­рийсь­кі — князівсь­кий рід гер­ба «Пого­ня», що веде своє корін­ня від литов. прав­ля­чої дина­стії Геди­мі­но­ви­чів. Родо­ве гніз­до, від яко­го утво­ри­ло­ся пріз­ви­ще, — м-ко Чор­то­рийськ (нині с. Ста­рий Чор­то­рийськ Мане­ви­ць­ко­го р-ну Рів­нен. обл.). Тра­ди­ци­он­но на осно­ва­нии «Родо­сло­вия кня­зей литов­ских» отцом Васи­лия Чарто­рый­ско­го счи­та­ет­ся Кон­стан­тин Оль­гер­до­вич. Соглас­но гипо­те­зе Х. Паш­ке­ви­ча, под­дер­жан­ной и раз­ви­той … Читать далее

Загаль­ні відо­мо­сті БЕ́ЛЬСКИЕ — кня­же­ский и бояр­ский род. При­над­ле­жит к Геди­ми­но­ви­чам, явля­ясь млад­шей вет­вью потом­ства Вла­ди­ми­ра Оль­гер­до­ви­ча Киев­ско­го. Ад Белай над ракой Обша, на паў­ноч­ны ўсход ад Сма­лен­ска. Княст­ва Бель­скае скла­да­ла­ся з Белай i нава­коль­ных вёсак, Вяр­хоўя, Баль­шо­ва, Шоп­та­ва i г. д. Род вне­сён в Бар­хат­ную книгу[1]. Біб­ліо­гра­фія Пись­мо Сулей­ма­на I поль­ско­му коро­лю Сигиз­мун­ду. Очерк седь­мой. … Читать далее

Загаль­ні відо­мо­сті ТРУ­БЕЦ­КИЕ 1 – литов. и рус. кня­же­ский род, Ге­ди­ми­но­ви­чи. Пе­ре­шли на служ­бу к вел. кн. мо­с­ковско­му Ива­ну III Ва­силье­ви­чу со свои­ми вла­де­ния­ми вес­ной 1500, по­сле на­ча­ла рус.-ли­тов. вой­ны 1500–03 (см. в ст. Рус­ско-ли­то­в­ские вой­ны). До 2-й пол. 16 в. кня­зья слу­жи­лые, вплоть до кон. 17 в. со­хра­ня­ли вот­чи­ны в ро­до­вом Труб­чев­ске и Труб­чев­ском … Читать далее

Загаль­ні відо­мо­сті САН­ГУШ­КИ — князівсь­кий рід гер­ба «Пого­ня», нале­жав до однієї з гілок Геди­мі­но­ви­чів.[1] Санґуш­ко Федо­ро­вич, молод­ший син кня­зя з Рат­на, що ус­падкував, оче­вид­но, напо­ло­ви­ну з бра­том Рома­ном волость горо­да Кошер 2, запо­чат­ку­вав на Волині рід Санґуш­ків. У резуль­таті поділів його спад­щи­ни напри­кін­ці XV ст. ця ари­сто­кра­тич­на спіль­но­та роз­па­ла­ся на кошерсь­ку й ковельсь­ку гіл­ки 3, … Читать далее

Общие све­де­ния о роде ОЛЬ­ГЕР­ДО­ВИ­ЧІ – гіл­ка прав­ля­чої вели­кок­нязівсь­кої дина­стії Геди­мі­но­ви­чів у Вели­ко­му князів­стві Литовсь­ко­му; 12 синів і 9 дочок Оль­гер­да та їхні нащад­ки. Від О. похо­ди­ли кіль­ка князівсь­ких, вели­кок­нязівсь­ка і королівсь­ка дина­стії. Вели­ки­ми кня­зя­ми литовсь­ки­ми були Ягай­ло (Яків, Вла­ди­слав), вели­кий князь литовсь­кий 1377–92 з пере­рва­ми, король польсь­кий 1386–1434, і Свид­ри­гай­ло (Лев, Боле­слав), вели­кий князь литовсь­кий … Читать далее