Гедиміновичі

Рус­ский кня­же­ский род, веду­щий свое нача­ло от пин­ско­го кн. Нари­­мун­та-Гле­­ба (ум. 1348), вто­ро­го сына вел. кн. литов­ско­го Геди­ми­на. Один из его пра­вну­ков боярин кн. Иван Васи­лье­вич Бул­гак (ум. 1479) имел сына кн. Миха­и­ла Ива­но­ви­ча Бул­га­ко­ва, полу­чив­ше­го про­зви­ще Голи­ца, кото­рое, по пре­да­нию, про­изо­шло от при­выч­ки кня­зя носить желез­ную пер­чат­ку толь­ко на одной руке. Кн. Г. воз­во­ди­лись … Читать далее

ЯГЕЛ­ЛО­НИ — дина­стія, яка пану­ва­ла в Королів­стві Польсь­ко­му (1386—1572), Вели­ко­му князів­стві Литовсь­ко­му (1378—1434, 1440—1572), Угор. королів­стві (1440—44, 1490—1526), Чесь­ко­му королів­стві (1471—1526). Я. є від­га­лу­жен­ням Геди­мі­но­ви­чів. Серед Я. польс. коро­ля­ми були зас­нов­ник дина­стії Ягай­ло [1]*, його сини Вла­ди­слав III [4] і Кази­мир IV [6], ону­ки Ян-Оль­­б­рахт [10], Олек­сандр Ягел­лон [11] і Сигіз­мунд I Ста­рий [13], пра­внук … Читать далее

Общие све­де­ния и про­ис­хож­де­ние ЧОР­ТО­РИЙСЬ­КІ, Чарто­рийсь­кі — князівсь­кий рід гер­ба “Пого­ня”, що веде своє корін­ня від литов. прав­ля­чої дина­стії Геди­мі­но­ви­чів. Родо­ве гніз­до, від яко­го утво­ри­ло­ся пріз­ви­ще, — м-ко Чор­то­рийськ (нині с. Ста­рий Чор­то­рийськ Мане­ви­ць­ко­го р-ну Рів­нен. обл.). Тра­ди­ци­он­но на осно­ва­нии «Родо­сло­вия кня­зей литов­ских» отцом Васи­лия Чарто­рый­ско­го счи­та­ет­ся Кон­стан­тин Оль­гер­до­вич. Соглас­но гипо­те­зе Х. Паш­ке­ви­ча, под­дер­жан­ной и раз­ви­той … Читать далее

Загаль­ні відо­мо­сті Корец­кие (польск. Korecki) — угас­ший в сере­дине XVII века рус­ско-лито­в­ский кня­же­ский род гер­ба «Пого­ня» из чис­ла Геди­ми­но­ви­чей. 1 Рід князів Коре­ць­ких гіпо­те­тич­но похо­дить від литовсь­ких князів Геди­мі­но­ви­чів гер­бу Пого­ня. Зас­нов­ни­ком роду тра­ди­цій­но вва­жаєть­ся онук Нари­мун­та Геди­мі­но­ви­ча кн. Олек­сандр Пат­ри­кій­о­вич Ста­ро­дуб­ский (п.після 1408 р.), який на почат­ку ХV ст. отри­ма­ву­да­ни­ну місто Коре­цьз при­лег­ло­стя­ми у … Читать далее

Общие све­де­ния о роде Основ­ні дже­ре­ла: Келем­бет С. Федір-Федот (Федюш­ко) Любар­то­вич, князь луць­кий і Воло­ди­мирсь­кий, дер­жав­ця Сіверсь­кий. Келем­бет С. Князь Федір (Федюш­ко) Любар­то­вич: володін­ня в корон­ній Русі та їх дер­­жав­­но-пра­во­вий ста­тус / С. Келем­бет // Українсь­кий істо­рич­ний жур­нал. – 2020. – Чис­ло 4 Поко­лен­ная рос­пись II гене­ра­ція от Геди­мі­на КН. ЛЮБАРТ-ДМИ­Т­РИЙ ГЕДИ­МИ­НО­ВИЧ (*1310-е, †1383/84) молод­ший син Геди­ми­на, … Читать далее

Гене­а­ло­гия II гене­ра­ция от Геди­ми­на. 1. КЕЙ­С­ТУТ ГЕДИ­МІ­НО­ВИЧ († 1382) III гене­ра­ция от Геди­ми­на. 2/1. ПАТЕРГ [ПАТ­РИ­КІЙ ?] КЕЙ­С­ТУ­ТО­ВИЧ († піс­ля 1365) Його діяль­ність від­но­си­ла­ся до 1348-1365 рр. Даль­ших зга­док у дже­ре­лах немає (2112, s. 160). Мож­ли­во був кня­зем грод­ненсь­ким. [Patirg]. У старій польсь­кій історіо­гра­фії пану­ва­ло пере­ко­нан­ня, що зга­ду­ва­ний Пат­ри­кій (у біль­шо­сті робіт він фігу­рує зі схи­б­ле­ною … Читать далее

Общие све­де­ния о роде ОЛЬ­ГЕР­ДО­ВИ­ЧІ – гіл­ка прав­ля­чої вели­кок­нязівсь­кої дина­стії Геди­мі­но­ви­чів у Вели­ко­му князів­стві Литовсь­ко­му; 12 синів і 9 дочок Оль­гер­да та їхні нащад­ки. Від О. похо­ди­ли кіль­ка князівсь­ких, вели­кок­нязівсь­ка і королівсь­ка дина­стії. Вели­ки­ми кня­зя­ми литовсь­ки­ми були Ягай­ло (Яків, Вла­ди­слав), вели­кий князь литовсь­кий 1377–92 з пере­рва­ми, король польсь­кий 1386–1434, і Свид­ри­гай­ло (Лев, Боле­слав), вели­кий князь литовсь­кий … Читать далее