Миляновські
І генерація
ЯН МИЛЯНОВСЬКИЙ
∞, Анна. У другому шлюбі за Миколаєм Іксишичинським.
ІІ гегерація
ЯН МИЛЯНОВСЬКИЙ, СИН ЯНА
Цікавим є казус Яна Миляновського, який на той час був кам’янецьким стольником51. Посвідчуючи сплату податку з власних сіл
Миньковців, Нагоряй, Лясківців та Мілійової скрізь було зазначено, що він не вміє писати (nesciens scribere)52 53 подібне означення було й тоді коли він сплачував податок та посвідчував це особисто за своїх приятелів55. В усіх цих випадках він користовувався рукою згадуваного вже Якуба Ярковецького та писаря скальського замку
Станіслава. Але одного разу, при сплаті податку з власних сіл, після того як у розписці було зазначено, що «Ян Миляновський, кам’янецький стольник, не вміє писати, прикладає свою печатку, а рукою Якуба Ярковецькою посвідчує...» («Joannis Milianowskÿ dapifer t[e]
rris Camenecen [si] nescie[n]s scribe [re] sigillo proprio et manu Jacobÿ
Jarkowieczkÿ recognoso... ») і далі йде перелік його майна, він ставить
власноручний підпис: «Ян Миляновський син пана стольников» («Jan Mÿlanovskÿ syn pana stolnykov»)54. Сенс словосполучення
«син пана стольников» ймовірно може означати пам’ять про уряд, або один з урядів свого батька. За інформацією Леона Бялковського, з посиланням на кам’янецьку земську книгу, цей Ян був сином Анджея Миляновського, який не посвідчується у джерелах з урядом стольника та Катажини55, доньки впливого у другій половині XV ст.
кам’янецького земського судді Сиґізмунда з Ягельниці. Але під час ревізії листів 31 січня 1564 р. у комісарських свідченнях (перший впис усього документу) було зазначено: Okazal tesz dozywoczie na thesz wies za spusczeniem oiczowskiem Jana
Milianowskie«0 stolnika Cameinieczkie«0 przez dzisieisse«0 Crola ieg0 M[osci]
na Seimie przeslem Piotrcowskiem dane, bobre zawarthe. A tak them u tho
Janowi Milianowskiemu synowi Jana Miiianowskie80 starszemu iscz ma56.
Інформація про те, що стольник Ян був сином стольника Яна Миляновського пояснює використання форми підпису «син пана
стольников». Але серед відомих на сьогодні стольників Подільського воєводства не маємо ще одного Яна Миляновського. Можливо, що
старший Миляновський посідав цей уряд після Якуба Подфіліпського, який у 1506 р. авансував на кам’янецьку каштелянію57, та міг перебувати на ньому до своєї смерті перед 1511 р.
Те, що Ян міг був сином Яна та Анни, може свідчити документ від 29 квітня 1502 р., у якому зазначено, що Катажина з Рихчич (Anne de Rychczycze), яка була послушницею (virgo, virginem) монастрия св. Аґнеси, що був розташований за краківськими мурами, записує третю частину на своїх дідичних маєтках Чорнокінці, Давидківці, Лопотовці
на Поділлі, Анні дружині львівського підчашія Яна Миляновського58. Король підтвердив цей запис 21 травня того ж року, де чітко зазначено, що Анна і Ян є подружжям («Annae de eadem Richczicze, germanae suae, consorti Ioannis Milanowski de Milanow, subpincerne Leopoliensis»)59
Ще одним припущенням щодо його поганих або, як вже зазначалося, елементарних навичок писати може бути й той факт, що
Миляновський на момент сплати податку був літньою людиною. На користь цього свідчить кілька фактів. Якщо пристати на те, що
його матір’ю була Катажина, 1512 р. була одружена з Миколаєм з Іскшичина, то Ян мав би народитися принаймні, після 1502 р. (з огляду на документи від 29 квітня 1502 р. — див. вище), але перед 1512, що малоймовірно60. А його урядницька кар’єра розпочалася у Теребовлі, де він посвідчений у джерелах як теребовельський войський,
посідаючи цей уряд від 1520 до 1530 р.61 До речі, у переліку теребовельських войських перед ним зазначено мабуть його батька, якщо вірити свідченню з ревізії листів — теж Яна Миляновського, який зафіксований на цьому уряді від 1503 до 1505 р.62, а потім у джерелах він раз позначений з урядом львівського чашника у 1505 р.63 Тобто,
зважаючи на ці два факти, можемо припустити що народився він приблизно на межі століть. А на уряді кам’янецького стольника він
перебував від 1530 р., тобто на момент проведення акції понад 33 роки64. Отже, на момент проведення побору йому було за 60 років.
62 Ibidem, 104, № 736. На жаль, у переліку урядників є прогалина у 15 років,
і тому обидва Миляновських розташовані поруч.
63 Ibidem, 112, № 796. Як довго він перебував на цьому уряді не відомо.
Адже укладач списку урядників Руського воєводства Казімєж Пшибось,
зазначає про нерегулярність номінації на цьому уряді, і наступного львівського
чашника фіксує аж у 1579 р.: Ibidem, 112, № 797.
51 Urzqdnicypodolscy XIV-XVIII wieku. Spisy, 135, № 579.
52 AGAD, ASK, dzial I, sygn. 45, k. 241, 249.
53 Ibidem, k. 231, 241, 246, 254, 266, 284–285.
54 Ibidem, k. 241.
55 Bialkowski, Podok w XVI wieku, 157. В кам’янецькій земській книзі, на яку
посилається Л. Бялковський зазначено: «... post olim g [ene] rosa Annae de Iskrziczyn
filia olim g[ene] rosi Nicolai Iskrzyczky... capitanei Cemeneczen[si] cu[m] generosa olim
Catherina de Jagielnicza olim g[ene] rosi Andreae Milanowski filii primi matrimony et ipsius
Milanowsky Joan[n]is recognoscentis pri[mu]s legittimi... », а Анна з Іскшичина названа
далі його сестрою «... Anne de Iskrziczyn sorore sui de mortue...»: Центральний
державний історичний архів України, м. Київ (далі — ЦДІАК України), ф. 37
Кам’янецький земський суд, оп. 1, спр. 8 Актова книга за 1566–1577 рр., арк. 60 зв.
56 BibliotekaXX Czartoryskich, sygn. 1725/1V, s. 221.
57 Urzçdnicy podolscy X IV ‑XVIII wieku. Spisy, 135, і №576. Наступним
y списку зазначений Димитр (Теодорик) Язловецький, про якого знаємо, що
він помер перед 20.03.1513 р.: Ibidem, № 577, 135.
58 AGAD, Metryka Koronna, sygn. 17, k. 365.
59 Ibidem, k. 364.
60 Михайловський, Еластична спільнота, 217.
61 Urzçdnicy wojewôdztwa ruskiego XIV-XVIII wieku. Spisy, ed. Kazimierz
Przybos (Wroclaw: Ossolineum, 1987), 104, № 737.
Джерело: Віталій Михайловський
. Три мови, одне воєводство: письменність
подільської шляхти у середині XVI століття