1544, вересня 29. Берестя. — Лист обміну королеви Бони старості луцькому, маршалку господарському, князю Андрію Михайловичу Сангушковичу Кошерському та наступним луцьким старостам маєтків Бруховичі, Козлиничі і частини Головб, що стали належати до маєтку Мельниці, на луцьке війтівство з усіма доходами.

1544, верес­ня 29. Бере­стя. — Лист обмі­ну коро­ле­ви Бони ста­ро­сті луць­ко­му, мар­шал­ку гос­по­дарсь­ко­му, кня­зю Андрію Михай­ло­ви­чу Сан­гуш­ко­ви­чу Кошерсь­ко­му та наступ­ним луць­ким ста­ро­стам маєт­ків Бру­хо­ви­чі, Коз­ли­ни­чі і части­ни Головб, що ста­ли нале­жа­ти до маєт­ку Мель­ни­ці, на луць­ке вій­тів­ство з усі­ма доходами. 

Бона, Божю м(и)л(о)стью королε­ваѩ пол­скаѧ, вεли­каѧ кн(я)г(и)нѧ лит(ов)скаѧ, рус­каѧ, прꙋскаѧ, жомо­ит­скаѧ, мазо­вεц­ка и иных.
Ѡзнай­муємъ тымъ нашимъ листомъ, кото­роє вой­тов­ство лꙋц­коє купи­ли єсмо в дочок вой­та лꙋц­ко­го ѩна, а такъ мы змо­вꙋ вчи­ни­ли съ ста­ро­стою лꙋц­кимъ, мар­шал­комъ королѧ єго м(и)л(о)сти кн(я)зεмъ Андрѣєм Михай­ло­ви­чεм Сεнк­гуш­ко­ви­ча Кошεрскимъ.
Кото­рыи имεнѩ воло­сти Мεл­ниц­коє Брꙋ­хо­ви­чи, Коз­ли­ни­чи и ѡста­токъ Головбъ з дав­ных часов тѧг­ну­ли кꙋ Мεл­ни­ци. Ино кды вεли­кий кнѧзь Швит­ри­гай­ло ѡтдалъ былъ Мεл­ни­цꙋ стрεл­цꙋ своє­мꙋ Зꙋбу, тогды тыи имεнѩ зоста­ли при зам­кꙋ королѧ єго м(и)л(о)сти Лꙋц­ку, а так тоє имεнє Мεл­ни­ца при­шла в руки наши, гдε ж єсми замок заро­би­ти каза­ли. Ино мы тыи имѣнѩ взѧ­ли фри­мар­ком и при­вεр­нꙋ­ли к зам­кꙋ н(а)шомꙋ Мεл­ни­ци. А ста­ро­стε лꙋц­ко­мꙋ и єго потом­ком ста­ро­стам лꙋц­ким про­тив тых имεнεй дали єсмо вой­тов­ство луц­коє зов сими дохо­ды к вой­тов­ствꙋ при­слꙋ­ха­ю­чи­ми, тоєст три домы вой­тов­ских, двѣ лаз­ни, помεр­ноє з мεдꙋ прѣс­но­го, из збо­жѩ ѩтка и к тому плат з лазεн мεщан­ских, кото­рыи в домεх сво­их мεщанε мают, а вино горѣ­лоє, а колѧ­да и вεли­ко­ноц­коє вины малыи и вεли­кии, а домъ, гдε Кгра­бин­ский мεш­кал, кото­рыи дохо­ды ста­ро­ста луц­кий тεпεрεш­ний и потом будꙋ­чии мают на сεбε бра­ти, с кото­рых дохо­дов в кож­дый гѡд шло нам пла­ту сто и трид­цат копъ гро­шεй. Ниж­ли кн(я)зь, ста­ро­ста луц­кий и потом­ки єго, нε мают лант­вой­та ѡби­ра­ти и вста­нов­лѧти, лεч бур­ми­ст­ро­вε и рѧд­цы и всε поспол­ство мают собѣ лант­вой­та ѡби­ра­ти и кого ѡни ѡбεрут, того ємꙋ при­нѧти и нам дати зна­ти то, гды з волεю нашою ѡно­го лант­вой­та им мѣти. А кн(я)зь ста­ро­ста нε маєт мεщан пра­вом зам­ко­вым суди­ти, алε лант­войт з бур­ми­ст­ры и рѧд­цы мают мεщан сꙋди­ти пра­вом их мал­бар­ским длѧ того, ижбы под­да­ным нашим ѡт ста­ро­сты ѡбтѧ­жεнѩ нε было.
И на то єсмо ємꙋ дали сεс нашъ листъ з нашою пεча­тью. П(и)сан в Бεрεстьи, пѡд лѣт(о) Бож(его) нарож(еня) 1544, м(е)с(я)ца сεнт(ября) 29 днѧ, индик­та 3. Bona Regina1 Иванъ Шимкович. 

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4805, K. 1. Папір. Водя­ний знак — «ліва рука». Вели­кий аркуш папе­ру скла­де­ний нав­піл і закріп­ле­ний папе­ро­вою стріч­кою у міс­ці печат­ки. Роз­міри: 42х29 см. Кіль­кість стрі­чок — 19. Стан збе­ре­жен­ня — від­мін­ний. Чор­ни­ло світ­ло-корич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Доку­мент під­пи­са­но коро­ле­вою Боною (лати­на). Збе­ре­гла­ся осо­би­ста печат­ка коро­ле­ви Бони під папе­ро­вою кустодією.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № СССXXIV. — S. 401–402; Архив Юго-Запад­ной Рос­сии. — Ч. 5. — Т. І. — К., 1869. — № X. — С. 45–46 (У цій пуб­ліка­ції доку­мент вне­се­но до під­тверд­но­го листа польсь­ко­го коро­ля Стані­сла­ва Авгу­ста від 13.12.1791 у Вар­шаві); Бла­ну­ца А.В. Ринок зем­лі у Вели­ко­му князів­стві Литовсь­ко­му в 1529– 1566 рр.: дже­ре­лознав­чі, пра­во­ві та соціаль­но-еко­но­міч­ні аспек­ти // Українсь­кий істо­рич­ний жур­нал. — 2010. — №1. — С. 61–62.
1 Осо­би­стий під­пис коро­ле­ви Бони.