1538, січня 05. Миляновичі. — Лист продажний волинського зем’янина Левка Ласковича Задибського князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському отчинного маєтку Задиби у Володимирському повіті за 500 кіп грошів.

1538, січ­ня 05. Миля­но­ви­чі. — Лист про­даж­ний волинсь­ко­го зем’янина Лев­ка Лас­ко­ви­ча Задибсь­ко­го кня­зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сан­гуш­ко­ви­чу Ковельсь­ко­му отчин­но­го маєт­ку Зади­би у Воло­ди­мирсь­ко­му повіті за 500 кіп грошів.

Ѩ, Лεв­ко Лас­ко­вич Задыб­ский, зεмѧ­нин зεм­ли Волын­скоε, вεс­по­локъ и з жоною моεю Ган­ною, и з дѣт­ми н(а)шими, вызна­ваю сим моим листомъ самъ на сεбε, кож­до­мꙋ доб­ро­му хто на нεго посмот­ритъ, або чту­чи εго ꙋслы­шит, нинεш­нимъ и напо­том будучим, комꙋ будεть потрεб того дѣла вѣдати.
Про­дал єсми на вѣч­ность имѣньε моε ѡтчиз­ноε на имѧ Зады­бы кн(я)зю Васи­лью Михай­ло­ви­чꙋ Сонк­гуш­ко­ви­ча Ковεл­ско­мꙋ и єго м(и)л(о)сти кн(е)гини, и дѣтεм, и напо­том будучимъ их щад­ком за пѧт­сот копъ гро­шεй монѣты Вεли­ко­го кн(я)зства Литов­ско­го, лича­чи по дεсѧти пѣнѧзεй ꙋ грош, тоεсть так дол­го и широ­ко, ѩко сѧ мнѣ зоста­ло на дεлу ѡт бра­та моε­го, нεбож­чи­ка Фεдо­ра со вси­ми люд­ми, пла­ты и дохо­ды, и зъ зεм­лѧ­ми паш­ны­ми, и сѣно­жат­ми, и дεрεвом борт­нымъ, и зъ ста­вы и ста­ви­щи, зъ млы­ны, и их всѧки­ми пожит­ки, ѩкии колвεкъ могуть быти пожит­ки вчинε­ны, и з ловы звεри­ны­ми, и пта­шьи­ми, и з боб­ро­вы­ми гоны, и со всѧкимъ пра­вомъ и дѣдиц­ствомъ, ничо­го на сεбε сам, ни на жону, ни на дѣти, ани на ближ­них моих нε ѡста­ву­ю­чи. А кото­рый маю при­вильѧ твεр­до­сти и листы, кото­рыи бы колвεкъ к томꙋ имѣ­нью моε­му Зады­бамъ при­слу­ша­ли, тыи вси єсми кн(я)зю Васи­лью εго м(и)л(о)сти Ковεл­ско­му ѡтдал и хотѧ бы пак кото­рый листъ за нεѡ­ба­чεнь­εм моимъ ꙋ мεнε ѡстал, тот вжо нε маεт жад­ноε моци мѣти и бꙋду повинεн всѧки­ми листы, кото­рыи к томꙋ имѣ­нью при­слꙋ­ша­ють, кн(я)зю Васи­лью Ковεль­ско­мꙋ вεр­нꙋти, и вжо кн(я)зь Васи­лεй Ковεль­ский тꙋю кꙋп­лю єго м(и)л(о)сти в томъ имѣ­ньи Задыб­скомъ роз­ши­ри­ти, при­ба­ви­ти, людь­ми ѡса­ди­ти, и всѧкии пожит­ки собѣ вчи­ни­ти, ѩко сѧ єго м(и)л(о)сть налε­пεй бꙋдεт видεти.
И волεнъ εго м(и)л(о)сть ѡтда­ти, про­да­ти, замε­ни­ти, даро­ва­ти и на ц(е)рковъ Божию ѡтпи­са­ти, и во всεмъ волεнъ вчи­ни­ти, ѩко власт­ный дѣдиз­ный панъ, а мнѣ вжо таѩ вышεй писа­наѩ сꙋма пѧт­сотъ копъ гро­шεй спол­на дошла.
А при томъ были и того доб­рε свѣ­до­ми: кн(я)зь Иван Андрѣεвич Полубεн­ский, а кн(я)зь Алεк­сан­дръ Фεдо­ро­вич Порыц­кий, а дворѧнε г(о)с(по)д(а)рскии пан Пεтръ Бог­да­но­вич Заго­ров­ский, а пан Давыд ѩцкεви­ча. ѩко ж ѩ, Лεв­ко Лас­ко­ви­ча, тыхъ вышεй писа­ныхъ кн(я)жатъ и панѧтъ про­силъ ѡ пεча­ти, и ихъ м(и)л(о)сть на мою про­збу вчи­ни­ли, пεча­ти свои при­ло­жи­ли. А длѧ лѣп­шо­го свε­домьѩ и твεр­до­сти и свою пεчать при­ло­жилъ єсми к сεмꙋ моε­мꙋ листꙋ.
П(и)сан ꙋ Милε­но­ви­чахъ под лѣт Бож(ьего) наро­жεнѧ 1538, м(е)с(я)ца гεн­варѧ 5 дεн, индик­та пεр­во­го надεсεт. 

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4801, К. 1. Пер­га­мент. Роз­міри: 46х30,5 см. Кіль­кість стрі­чок — 18. Стан збе­ре­жен­ня — добрий. Чор­ни­ло світ­ло-корич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Збе­рег­ло­ся п’ять пле­те­них шнур­ків (кожен з яких скла­даєть­ся із бор­до­во­го та синьо­го), на третьо­му та п’ятому зали­ши­лись печат­ки чор­но­го кольо­ру. Під третьою печат­кою тріс­ну­та кусто­дія. Ім’я писа­ря відсутнє.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № XCVIII. — S. 123–124.