1536, травня 20. Вільно. — Лист підтвердний великого князя литовського Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському на купівлю половини маєтка Туличова у Володимирському повіті на вічність.

1536, трав­ня 20. Віль­но. — Лист під­тверд­ний вели­ко­го кня­зя литовсь­ко­го Сигіз­мун­да I Ста­ро­го кня­зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сан­гуш­ко­ви­чу Ковельсь­ко­му на купів­лю поло­ви­ни маєт­ка Тули­чо­ва у Воло­ди­мирсь­ко­му повіті на вічність.

Жик­ги­мѡнт Божю м(и)л(о)стью корол пол­ский, вєли­кий кн(я)зь ли(то)вский, рꙋский, прус­кий, жомо­ит­ский, мазо­вєц­кий и иныхъ
Чинимъ зна­мε­ни­то симъ нашимъ листомъ, хто на нεго посмот­рить, або чту­чи єго ꙋслы­шить, нынεш­нимъ и потомъ будучимъ, кому бꙋдεть потрεбъ того вεдати.
Билъ намъ чоломъ кн(я)зь Васи­лєй Михай­ло­вичъ Санък­гуш­ко­ви­ча Ковεль­ский ѡ томъ, штѡж про­далъ εму имεньε, выслу­гꙋ свою, ꙋ повεтε Воло­ди­мεрь­скомъ поло­ви­цу Тули­чо­ва кн(я)зь Пєтръ Михай­ло­вичъ ѡстро­жεц­кий, за чоты­ри­ста копъ гро­шεй монєты Вєли­ко­го кн(я)зства Лито­въско­го на вεч­ность, кото­роє ѡнъ выслу­жилъ на братε нашомъ, слав­ноє памεтε Алεк­сан­дрε, коро­ли єго м(и)л(о)сти, з дво­ромъ сво­имъ, и с поль­ми паш­ны­ми того дво­ра, и сεно­жат­ми, з людь­ми со въси­ми ихъ пода­чъ­ка­ми и робо­та­ми, и со всимъ с тымъ, ѩкъ ѡнъ самъ к рукамъ сво­имъ тоε имεньє дεр­жалъ и ѩкъ сѧ то съ ста­ро­дав­на в собε мεло, кото­ро­го жъ имεньѩ ѡнъ самъ з жоною, и з дεтьми, и с пото­мъ­ки, и з ближ­ни­ми сво­и­ми вεч­нε сѧ вырεкъ, ижь вжо нε мають в то ничим сѧ ꙋсту­па­ти и нико­то­ры­ми при­чи­на­ми того подъ кн(я)зємъ Василь­εмъ поис­ки­ва­ти. И листъ свой на парък­га­мεнε писа­ный подъ пεча­тью своεю и подъ свε­до­момъ и пεчатьми з людεй доб­рыхъ єму далъ, и тεжъ при­ви­лεй нашъ за чимъ кн(я)зь Пεтръ тоє имεньε дεр­жалъ и листъ бра­та нашо­го Алεк­сандра, королѧ єго м(и)л(о)сти, єму жъ ѡтдалъ, гдε ж кн(я)зь Васи­лεй тотъ листъ єго про­даж­ный и при­ви­лεй наш и листъ королѧ Алεк­сан­дровъ пεрεд нами покладалъ.
Ино на при­ви­льи нашомъ ѡпи­са­но, ижъ єсмо за εго к намъ вεръ­ную служ­бу поло­ви­цу того имεньѩ Тули­чо­ва, которꙋю дεр­жалъ Фεдь­ко Тꙋли­чо­въский вод­лε дани­ны бра­та нашо­го Алεк­сандра, королѧ єго м(и)л(о)сти, кн(я)зю Пεт­ру и єго жонε, и дεтεмъ и напо­томъ будучимъ ихъ счад­комъ з людь­ми и со вси­ми ихъ зεм­лѧ­ми паш­ны­ми и борт­ны­ми, съ сεно­жатьми, з лεсы, боры, и з дань­ми гро­шо­вы­ми, и мεдо­вы­ми, боб­ро­вы­ми, кунич­ны­ми, с озε­ры, з рεка­ми и рεчъ­ка­ми, съ ста­вы и зъ ста­ви­щи, з млы­ны и ихъ вымεл­ка­ми, и со вси­ми ихъ зεм­лѧ­ми и пожитъ­ки, ѩк сѧ тоε имεньє съ ста­ро­дав­на ꙋ гра­ни­цахъ сво­ихъ мεло на вεч­ность потверъ­ди­ли. А к тому на листε бра­та нашо­го, королѧ Алεк­сандра, и тεжъ на томъ жε при­ви­льи нашомъ выпи­са­но, ижь зεмѧ­н­инъ воло­ди­мирь­ский Тири­ка хотεлъ поло­ви­ну того имεньѩ Тули­чо­ва бεз доз­волεньѩ бра­та нашо­го на вεч­ность про­да­ти. И єго м(и)л(о)сть тую поло­ви­ну кн(я)зю Пεт­ру доз­во­лилъ в оно­го зεмѧ­ни­на по близ­ко­сти купи­ти. А тому Тири­ку при­ка­залъ, абы ѡноє поло­ви­ны нико­му ино­му мимо кн(я)зѧ Пεт­ра нε про­да­валъ. Ино, дεй, кн(я)зь Пεтръ тоє­ва пра­во своє єму спустилъ.
И билъ намъ чоломъ кн(я)зь Васи­лεй Ковεль­ский, абы­х­мо при той куп­ли єго зоста­ви­ли и листом нашимъ на вεч­ность то єму потвεръ­ди­ли, ѡ чомъ жо и пано­вε рада н(а)ша Вεли­ко­го кн(я)зства насъ за нимъ жεда­ли. А такъ мы при­вильѩ нашо­го кн(я)зю Пεтрꙋ дано­го и листу королѧ єго м(и)л(о)сти Алεк­сан­дро­ва и тεж листу εго купъ­чо­го ѡглε­давъши, з лас­ки нашоє на чоло­мъ­битьє εго то вчи­ни­ли, на то дали єму сεсь нашъ листъ и тꙋю куп­лю єго потвεръ­жаємъ нашимъ листомъ вεч­но єму и εго кн(е)гини, и ихъ дεтεмъ и напо­томъ будучимъ ихъ счад­комъ. Маεть ѡнъ тꙋю поло­винꙋ имεньѩ Тули­чо­ва, выслу­гу кн(я)зѧ Пεтро­ву, з люд­ми и со вси­ми ихъ и со вси­ми ихъ зεм­лѧ­ми паш­ны­ми и борт­ны­ми, и з сεно­жатьми, з лεсы, боры, и з дань­ми гро­шо­вы­ми, и мεдо­вы­ми, боб­ро­вы­ми, и кунич­ны­ми, и с озε­ры, з рεка­ми и рεчъ­ка­ми, съ ста­вы и ста­ви­щи, з млы­ны и ихъ вымεлъ­ки, и со вси­ми ихъ зεм­лѧ­ми и подач­ка­ми, и со всимъ с тым, ѩк сѧ тоє имεнεи съ ста­ро­дав­на ꙋ гра­ни­цахъ сво­ихъ маεть, вод­лε дани­ны Алεк­санъ­д­ра, королѧ єго м(и)л(о)сти, и потвεръ­жεньѩ нашо­го, ѩк кн(я)зю Пεтрꙋ на твεр­до­стѧхъ єго было то ѡпи­са­но. А што сѧ доты­чεтъ дрꙋ­гоε поло­ви­цы того имεньѩ Тꙋли­чо­ва, єст­ли кн(я)зь Васи­лεй тую поло­винꙋ в оно­го зεмѧ­ни­на Тири­ка або въ εго пото­мъ­ковъ купитъ, тогды маεтъ такεж дεр­жа­ти то навεч­ныε часы, а тот Тирикъ або εго пото­мъ­ки мимо кн(я)зѧ Васи­лѧ Ковεл­ско­го нε мают того нико­му про­да­ва­ти, и волεнъ ѡнъ тамъ собε розъ­ши­ри­ти, при­ба­ви­ти и къ своє­му лεпъ­шо­му а вжи­точъ­но­му ѡбεр­ну­ти, ѩкъ самъ налε­пεй розумεючи.
А на твεр­дость того и пεчат(ь) нашу каза­ли єсмо при­вε­си­ти къ сεму нашо­му листꙋ.
Писан ꙋ Вил­ни под лεть Бѡжε­го наро­жεнѩ тисѧ­ча пѧт­сот трид­цать шосто­го року, м(е)с(я)ца маѩ два­дца­то­го днѧ, инъ­дик­та дεвѧто­гѡ. Михай­ло писарь.

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4786, К. 1. Пер­га­мент. Роз­міри: 66х40,5 см. Кіль­кість стрі­чок — 24. Стан збе­ре­жен­ня — добрий. У верх­ній правій частині дві пля­ми округ­лої фор­ми. Чор­ни­ло світ­ло­ко­рич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Пер­ша літе­ра з візе­рун­ком. Збе­ре­гла­ся печат­ка чер­во­но­го кольо­ру із гер­бом “Пого­ня”, яка прив’язана пле­те­ним шнур­ком чер­во­но­го кольору.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № XXX. — S. 28–30; Бла­ну­ца А.В. Ринок зем­лі у Вели­ко­му князів­стві Литовсь­ко­му в 1529–1566 рр.: дже­ре­лознав­чі, пра­во­ві та соціаль­ное­ко­но­міч­ні аспек­ти // Українсь­кий істо­рич­ний жур­нал. — 2010. — №1. — С. 62–63.

Повер­ну­ти­ся до руб­рик документів