1535, травня 16. Туличів. — Лист продажний князя Петра Михайловича Острожецького князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському на маєток Туличів за 400 кіп грошів.

1535, трав­ня 16. Тули­чів. — Лист про­даж­ний кня­зя Пет­ра Михай­ло­ви­ча Остро­же­ць­ко­го кня­зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сан­гуш­ко­ви­чу Ковельсь­ко­му на маєток Тули­чів за 400 кіп грошів. 

Ѩ, кн(я)зь Пεтръ Михай­ло­вич Ѡстро­жεц­кий, чиню ѩвно и созна­ваю самъ на сεбε симъ моимъ листεмъ, нинεш­нимъ и на потом будучим, кому будεт потрεб того вѣда­ти або чту­чи єго слы­ша­ти, што ж про­дал єсмо на вѣч­ность кн(я)зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сонк­гуш­кεви­ча Ковεл­ско­му εго м(и)л(о)сти, кн(я)г(и)ни и ихъ м(и)л(о)сти дѣтεмъ имεнє, выслу­гу мою, в повѣтε Воло­ди­мεр­скомъ на имѩ Тули­човъ за чоты­ри­ста коп гро­шεй монεты и лич­бы Вεли­ко­го кн(я)зтва Литов­ско­го по дεсѩти пѣнѩзεй ꙋ грошь, кото­роє жь имεнє выслу­жилъ єсми на г(о)с(по)дарѣ н(а)шомъ слав­ноє памεти Алεк­сан­дрε, коро­ли єго м(и)л(о)сти, а про­дал єсми єго м(и)л(о)сти тоє выш­шо мεнε­ноє имεнє вѣч­но и на вεч­ныи часы нεпо­руш­но з дво­ромъ моимъ, с пол­ми паш­ны­ми того дво­ра и сεно­жат­ми, з люд­ми и зъ ихъ подач­ка­ми и робо­та­ми, и з ихъ зεм­лѩ­ми паш­ны­ми и борт­ны­ми, съ сεно­жат­ми, з лεсы и з дуб­ро­ва­ми, з ловы звεри­ны­ми и пта­ши­ми, з рεка­ми и з рεч­ка­ми, и з боло­ты, съ ста­вы и съ ста­ви­щи, з млы­ны и з ихъ вымεл­ка­ми, и зо всимъ с тымъ, какъ ѩ тоє имѣньє самъ дεр­жал и как сѩ тоє имεнє съ ста­ро­дав­на ꙋ сво­их гра­ни­цах маєт, ничо­го на сεбε нε вый­му­ю­чи и на потом­ки мои.
Волεн кн(я)зь Васи­лεй єго м(и)л(о)сть и єго м(и)л(о)сти кн(я)г(и)нѩ, и ихъ м(и)л(о)сти дѣти и потом­ки тоє выш­шо мεнε­ноє имѣньє про­да­ти и ѡтда­ти, и замε­ни­ти, и на ц(ε)рков Божю запи­са­ти, и къ своє­му лεп­шо­му пожит­ку ѡбεр­ну­ти, ѩко самъ налε­пεй розу­мεти будεть, а ѩ, кн(я)зь Пεтръ, жона и дεти мои, и ближ­нии и потом­ки н(а)ши нε маємъ сѩ в тоє имѣньє ничимъ въсту­па­ти, а ни тоє куп­ли єго м(и)л(о)сти зрꙋ­ши­ти. И кото­рыи листы, твεр­до­сти при­ви­лѩ, г(о)с(по)даръскии потвεр­жεнѩ на Тули­чов и листъ сꙋдо­вый, што єсми мѣл пра­во з лѣтов­ски­ми ѡ зεм­лю тули­чов­скую, тыи вси листы єго м(и)л(о)сти єсми дал. И на то єсми єго м(и)л(о)сти дал сεй мой листъ з моєю пεчатью.
А при томъ были к тому доб­рε свѣ­до­ми г(о)с(по)д(и)нъ ѡт(ε)цъ вл(а)ди(к)а воло­ди­мεр­ский и бεрεстεй­ский Иѡна, а пан Васи­лεй Сεмаш­кεвич, а пан Фεдоръ Сεр­бин, а пан Пεтръ Калу­сов­ский. И жεдал єсми ихъ м(и)л(о)сть ѡ пεча­ти, и их м(и)л(о)сть на моє жεданє то вчи­ни­ли и пεча­ти свои при­ло­жи­ли к сεму моє­му листу.
П(и)с(а)н в Тули­чо­вε под лεт(о) Бож(его) нарож(еня) 1535 м(е)с(я)ца маѩ 17 дεн, индик­та ѡсмый. 

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4785, K. 1. Пер­га­мент. Роз­міри: 53,5х30 см. Кіль­кість стрі­чок — 15. Стан збе­ре­жен­ня — добрий. Чор­ни­ло світ­ло­ко­рич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Пер­ша літе­ра з візе­рун­ком. Збе­рег­ли­ся міс­ця від п’яти печа­ток, а також два пле­те­них шнур­ки (кожен з яких скла­даєть­ся із зеле­но­го та корич­не­во­го кольорів). На одно­му з них зали­ши­лась кусто­дія без печат­ки. Ім’я писа­ря відсутнє.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № VIII. — S. 11–12. У цьо­му видані доку­мент помил­ко­во датуєть­ся 17 трав­ня 1535 р. 

Повер­ну­ти­ся до руб­рик документів