1523, квітня 12. Краків. Лист підтвердний великого князя литовського Сигізмунда I Старого на обмін маєтка Тишковичі князя Василя Михайловича Сангушковича Ковельського на маєток Сядмярти владики володимирського Пахнотія.

1523, квіт­ня 12. Кра­ків. Лист під­тверд­ний вели­ко­го кня­зя литовсь­ко­го Сигіз­мун­да I Ста­ро­го на обмін маєт­ка Тиш­ко­ви­чі кня­зя Васи­ля Михай­ло­ви­ча Сан­гуш­ко­ви­ча Ковельсь­ко­го на маєток Сяд­мяр­ти вла­ди­ки воло­ди­мирсь­ко­го Пахнотія.

Жик­ги­монт, Божю м(и)л(о)стью корол пол­ский, вεли­кий кн(я)зь лит(о)вский, рꙋский, кн(я)жа прус­коε, жомо­ит­ский и иных
Чиним зна­мε­ни­то сим нашим листом, хто на нεго посмот­рит або чту­чи εго ꙋслы­шит, н(ы)нѣшним и потом будꙋ­чим, комꙋ будεт потрεб того вѣдати.
Бил нам чолом кн(я)зь Васи­лεй Михай­ло­вич Сонк­гуш­ко­ви­ча и повѣ­дил пεрεд нами, што ж ѡн, з доз­волεнєм нашим, мεнѧл с пεрвъшим вл(а)д(ы)кою воло­ди­мир­скимъ Пах­но­тεм имѣнь­εм сво­им ѡтчиз­ным на ймѧ Тиш­ко­ви­чи зъ два­дца­т­ма и три­ма ч(е)л(о)в(е)ки на имѣнє ц(е)рковноє на ймѧ на Сѧд­мѧр­ты, к кото­ром жε сεлѣ тол­ко три ч(е)л(о)в(е)ки, а зεм­ли пустый. И на то ѡн запис пεрвъшо­го вл(а)д(ы)ки воло­ди­мир­ско­го Пах­но­тεв пεрεд нами вка­зы­вал, и бил нам чолом, абы­х­мо εму на то дали наш листъ, и тоε имѣньε Сѧд­мѧр­ты потвεр­ди­ли εму н(а)шим листомъ на вѣчность.
Ино мы, з лас­ки н(а)шоє, на εго чолом­би­тє то вчи­ни­ли: на то дали εму наш листъ и тоε имѣнє Сѧд­мѧр­ты потвεр­жаεм симъ нашим листом вѣч­но ємꙋ само­му и εго кн(е)г(и)ни, и их дѣтεм, и напо­том будꙋ­чим их щад­ком, со вси­ми люд­ми с того имѣньѩ, и зъ их зεм­лѧ­ми паш­ны­ми, и борт­ны­ми, и сεно­жат­ми, и з гаи, и лεсы, и дꙋбро­ва­ми, и з ловы звεри­ны­ми, и пта­шьи­ми, и с озε­ры, и з рεка­ми, и з рѣч­ка­ми, и с ста­вы, и ста­ви­щи, и з млы­ны и их вымεл­ки, и з боб­ро­вы­ми гоны, и з дан­ми гро­шо­вы­ми и мεдо­вы­ми, и боб­ро­вы­ми, и кунич­ны­ми, и со вси­ми ины­ми пла­ты и пожит­ки того имѣньѩ, кото­рым-колвε имεнεм могут назва­ны або мѣнε­ны быти, и со всим с тым, как сѧ тоε имѣньε здав­на иннѣ само въ собѣ и в гра­ни­цах сѧ сво­их маεт.
Нεхай ѡн тоє имѣньε Сѧд­мѧр­ты дεр­жит вод­лε мεны своεε и листу мεнов­но­го пεп­въшо­го вл(а)д(ы)ки воло­ди­мирь­ско­го Пах­но­тѩ. И волεн ѡн тамъ люд­ми ѡса­ди­ти, при­ба­ви­ти и роз­ши­ри­ти, и к своε­му лѣп­шо­мꙋ и вжи­точ­но­му ѡбεр­ну­ти, какъ сам налε­пεй розꙋмѣючи.
А на твεр­дость того и пεчать нашу каза­ли єсмо при­вѣ­си­ти къ сεмꙋ нашо­му листꙋ.
П(и)с(а)н ꙋ Кра­ко­вε. Пѡд лѣты Божє­го наро­жεнѩ тисѧ­ча пѧть­сот два­дцат трεтий, м(е)с(я)ца април, 12 д(е)нь. Индикт 11. Копоть Вас­ко­вич, мар­шалѡк и писарь 

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4794, К. 1. Пер­га­мент. Роз­міри: 44,5х26,5 см. Кіль­кість стрі­чок — 16. Стан збе­ре­жен­ня — від­мін­ний. Чор­ни­ло тем­но-корич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Збе­ре­гла­ся печат­ка чер­во­но­го кольо­ру із гер­бом “Пого­ня”, яка прив’язана дво­ко­льо­ро­вим (білий та корич­не­вий) пле­те­ним шнурком.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię wydane przez Bronisława Gorczaka, konsewaεora tegoz Archiwum. — t. III. (1432–1534) — Lwów, 1890. — № CCLVI. — S. 248–249.