1520, липня 1. Лист продажний Богдана Львовича Боговитиновича князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському маєтку Сомин у Володимирському повіті за 450 кіп грошів.

1520, лип­ня 1. Лист про­даж­ний Бог­да­на Льво­ви­ча Бого­ви­ти­но­ви­ча кня­зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сан­гуш­ко­ви­чу Ковельсь­ко­му маєт­ку Сомин у Воло­ди­мирсь­ко­му повіті за 450 кіп грошів.
Ѧ, Бог­дан Илво­вич Бого­ви­ти­но­ви­ча, вызна­ваю сим моим листомъ, хто на нεг(о) посмот­рить або чту­чи εго вслы­шит, н(и)нεшнимъ и на потомъ будꙋ­чимъ, кому бꙋдεть потрεб того вѣдати.
Про­дал εсми имѣнє своε ѡтчиз­ноε на имѧ Сѡмин кн(я)зю Васи­лю Михай­ло­ви­чу Сεнк­нуш­ко­ви­ча Кѡвεл­ско­му, кѡто­роε имѣнє ѡт(е)ць мой вымε­нил ꙋ пана Руси­на за ѡтчиз­нꙋ н(а)шу за Бεрεстεч­ко а за Лѧш­ки с подворь­εмъ, што ꙋ Воло­ди­мεри оу городε, и с фол­варь­ком на пεрεд­мѣстьи Воло­ди­мεр­скомъ и со всимъ с тым, как ѡт(е)ць мой ѡт прεд­ка н(а)ш(о)го пана Рꙋси­на мѧл и как ѩ послε ѡтца своε­го то дεр­жал, за пол­пε­та­ста коп гро­шεй литов­скоε мони­ты єго м(и)л(о)сти само­мꙋ и εго м(и)л(о)сти кнε(ги)ни, и их м(и)л(о)сти дѣтεм, и на потом будучимъ ихъ щад­кѡм. Маεть кнѧ(зь) εго м(и)л(о)стиь тоε имѣнε дεр­жа­ти со всим с тымъ, как сѧ тоє имѣнε здав­на само в собѣ сѧ маεть за прεд­ков н(а)шихъ дεр­жанѩ и за ѡтца моε­го и за мεни само­го с пол­ми и съ сεно­жат­ми, з боры, и зъ дуб­ро­ва­ми, з озε­ры, и зъ рεка­ми, и ста­вы, и з млы­ны, и з боб­ро­вы­ми гоны, и звεри­ны­ми ловы, и со вси­ми поспо­ли­ты­ми лови­щи. А вжѡ чрεз тоє ѩ самъ ани жона моѩ, ани дѣти, ани ближ­нии мои нε мают сѧ в тоε имѣнε всту­па­ти и къ своε­мꙋ лѣп­шо­мꙋ и вжи­точ­но­мꙋ ѡбεр­ну­ти, ѩк сам налε­пεй розумѣючи.
А при том были люди доб­рыε: кн(я)зь Михай­ло Ива­но­вич Ружин­ский а пан ѩким Волч­ко­вич Жас­ков­ский, а пан Гриц­кѡ Ива­но­вич ѩнчин­ский, а пан Тиш­кѡ Кисилъ, а пан Костюш­ко Ива­но­вич Хобол­тов­ский. А про­сил єсми тых выш­шε писа­ных людεй доб­рых, абы их м(и)л(о)сть пεча­ти свои при­ло­жи­ли к сεмꙋ моε­мꙋ листу. И их м(и)л(о)сть на мою про­збꙋ то вчи­ни­ли и пεча­ти свои при­ло­жи­ли к сεмꙋ моε­мꙋ листу. А длѧ лѣп­шоε твεр­до­сти ѩ сам пεчать свою при­ло­жилъ к сεмꙋ моε­мꙋ листу. П(и)сан в лѣто сεм тисѧщ два­дцать пѧтоε 1 , м(е)с(я)ца июлѧ 1 д(е)нь, индик­та ѡсмогѡ.

Ори­гі­нал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4791, K. 1. Пер­га­мент. Роз­міри: 42х34,5 см. Кіль­кість стрі­чок — 16. Стан збе­ре­жен­ня — добрий. Чор­ни­ло світ­ло-корич­не­ве. Ско­ро­пис. Почерк писа­ря вираз­ний. Натиск силь­ний. Збе­рег­ло­ся шість пле­те­них шнур­ків (кожен з яких скла­даєть­ся із зеле­но­го та бор­до­во­го кольорів), на одно­му з них зали­ши­лась печат­ка чор­но­го кольо­ру. Ім’я писа­ря відсутнє.
Попе­ред­ні пуб­ліка­ції: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. III. (1432–1534) — Lwów, 1890. — № CCVIII. — S. 198–199.

Повер­ну­ти­ся до руб­рик документів