1538, січня 05. Миляновичі. — Лист продажний волинського зем’янина Левка Ласковича Задибського князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському отчинного маєтку Задиби у Володимирському повіті за 500 кіп грошів.
Ѩ, Лεвко Ласкович Задыбский, зεмѧнин зεмли Волынскоε, вεсполокъ и з жоною моεю Ганною, и з дѣтми н(а)шими, вызнаваю сим моим листомъ самъ на сεбε, кождомꙋ доброму хто на нεго посмотритъ, або чтучи εго ꙋслышит, нинεшнимъ и напотом будучим, комꙋ будεть потрεб того дѣла вѣдати.
Продал єсми на вѣчность имѣньε моε ѡтчизноε на имѧ Задыбы кн(я)зю Василью Михайловичꙋ Сонкгушковича Ковεлскомꙋ и єго м(и)л(о)сти кн(е)гини, и дѣтεм, и напотом будучимъ их щадком за пѧтсот копъ грошεй монѣты Вεликого кн(я)зства Литовского, личачи по дεсѧти пѣнѧзεй ꙋ грош, тоεсть так долго и широко, ѩко сѧ мнѣ зостало на дεлу ѡт брата моεго, нεбожчика Фεдора со всими людми, платы и доходы, и зъ зεмлѧми пашными, и сѣножатми, и дεрεвом бортнымъ, и зъ ставы и ставищи, зъ млыны, и их всѧкими пожитки, ѩкии колвεкъ могуть быти пожитки вчинεны, и з ловы звεриными, и пташьими, и з бобровыми гоны, и со всѧкимъ правомъ и дѣдицствомъ, ничого на сεбε сам, ни на жону, ни на дѣти, ани на ближних моих нε ѡставуючи. А который маю привильѧ твεрдости и листы, которыи бы колвεкъ к томꙋ имѣнью моεму Задыбамъ прислушали, тыи вси єсми кн(я)зю Василью εго м(и)л(о)сти Ковεлскому ѡтдал и хотѧ бы пак который листъ за нεѡбачεньεм моимъ ꙋ мεнε ѡстал, тот вжо нε маεт жадноε моци мѣти и бꙋду повинεн всѧкими листы, которыи к томꙋ имѣнью прислꙋшають, кн(я)зю Василью Ковεльскомꙋ вεрнꙋти, и вжо кн(я)зь Василεй Ковεльский тꙋю кꙋплю єго м(и)л(о)сти в томъ имѣньи Задыбскомъ розширити, прибавити, людьми ѡсадити, и всѧкии пожитки собѣ вчинити, ѩко сѧ єго м(и)л(о)сть налεпεй бꙋдεт видεти.
И волεнъ εго м(и)л(о)сть ѡтдати, продати, замεнити, даровати и на ц(е)рковъ Божию ѡтписати, и во всεмъ волεнъ вчинити, ѩко властный дѣдизный панъ, а мнѣ вжо таѩ вышεй писанаѩ сꙋма пѧтсотъ копъ грошεй сполна дошла.
А при томъ были и того добрε свѣдоми: кн(я)зь Иван Андрѣεвич Полубεнский, а кн(я)зь Алεксандръ Фεдорович Порыцкий, а дворѧнε г(о)с(по)д(а)рскии пан Пεтръ Богданович Загоровский, а пан Давыд ѩцкεвича. ѩко ж ѩ, Лεвко Ласковича, тыхъ вышεй писаныхъ кн(я)жатъ и панѧтъ просилъ ѡ пεчати, и ихъ м(и)л(о)сть на мою прозбу вчинили, пεчати свои приложили. А длѧ лѣпшого свεдомьѩ и твεрдости и свою пεчать приложилъ єсми к сεмꙋ моεмꙋ листꙋ.
П(и)сан ꙋ Милεновичахъ под лѣт Бож(ьего) нарожεнѧ 1538, м(е)с(я)ца гεнварѧ 5 дεн, индикта пεрвого надεсεт.
Оригінал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4801, К. 1. Пергамент. Розміри: 46х30,5 см. Кількість стрічок — 18. Стан збереження — добрий. Чорнило світло-коричневе. Скоропис. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Збереглося п’ять плетених шнурків (кожен з яких складається із бордового та синього), на третьому та п’ятому залишились печатки чорного кольору. Під третьою печаткою тріснута кустодія. Ім’я писаря відсутнє.
Попередні публікації: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № XCVIII. — S. 123–124.
Інформації про печатки немає
Релятівні категорії документів
- Сангушки (19)