1535, травня 16. Туличів. — Лист продажний князя Петра Михайловича Острожецького князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському на маєток Туличів за 400 кіп грошів.
Ѩ, кн(я)зь Пεтръ Михайлович Ѡстрожεцкий, чиню ѩвно и сознаваю самъ на сεбε симъ моимъ листεмъ, нинεшнимъ и на потом будучим, кому будεт потрεб того вѣдати або чтучи єго слышати, што ж продал єсмо на вѣчность кн(я)зю Василю Михайловичу Сонкгушкεвича Ковεлскому εго м(и)л(о)сти, кн(я)г(и)ни и ихъ м(и)л(о)сти дѣтεмъ имεнє, выслугу мою, в повѣтε Володимεрскомъ на имѩ Туличовъ за чотыриста коп грошεй монεты и личбы Вεликого кн(я)зтва Литовского по дεсѩти пѣнѩзεй ꙋ грошь, котороє жь имεнє выслужилъ єсми на г(о)с(по)дарѣ н(а)шомъ славноє памεти Алεксандрε, короли єго м(и)л(о)сти, а продал єсми єго м(и)л(о)сти тоє вышшо мεнεноє имεнє вѣчно и на вεчныи часы нεпорушно з дворомъ моимъ, с полми пашными того двора и сεножатми, з людми и зъ ихъ подачками и роботами, и з ихъ зεмлѩми пашными и бортными, съ сεножатми, з лεсы и з дубровами, з ловы звεриными и пташими, з рεками и з рεчками, и з болоты, съ ставы и съ ставищи, з млыны и з ихъ вымεлками, и зо всимъ с тымъ, какъ ѩ тоє имѣньє самъ дεржал и как сѩ тоє имεнє съ стародавна ꙋ своих границах маєт, ничого на сεбε нε выймуючи и на потомки мои.
Волεн кн(я)зь Василεй єго м(и)л(о)сть и єго м(и)л(о)сти кн(я)г(и)нѩ, и ихъ м(и)л(о)сти дѣти и потомки тоє вышшо мεнεноє имѣньє продати и ѡтдати, и замεнити, и на ц(ε)рков Божю записати, и къ своєму лεпшому пожитку ѡбεрнути, ѩко самъ налεпεй розумεти будεть, а ѩ, кн(я)зь Пεтръ, жона и дεти мои, и ближнии и потомки н(а)ши нε маємъ сѩ в тоє имѣньє ничимъ въступати, а ни тоє купли єго м(и)л(о)сти зрꙋшити. И которыи листы, твεрдости привилѩ, г(о)с(по)даръскии потвεржεнѩ на Туличов и листъ сꙋдовый, што єсми мѣл право з лѣтовскими ѡ зεмлю туличовскую, тыи вси листы єго м(и)л(о)сти єсми дал. И на то єсми єго м(и)л(о)сти дал сεй мой листъ з моєю пεчатью.
А при томъ были к тому добрε свѣдоми г(о)с(по)д(и)нъ ѡт(ε)цъ вл(а)ди(к)а володимεрский и бεрεстεйский Иѡна, а пан Василεй Сεмашкεвич, а пан Фεдоръ Сεрбин, а пан Пεтръ Калусовский. И жεдал єсми ихъ м(и)л(о)сть ѡ пεчати, и их м(и)л(о)сть на моє жεданє то вчинили и пεчати свои приложили к сεму моєму листу.
П(и)с(а)н в Туличовε под лεт(о) Бож(его) нарож(еня) 1535 м(е)с(я)ца маѩ 17 дεн, индикта ѡсмый.
Оригінал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4785, K. 1. Пергамент. Розміри: 53,5х30 см. Кількість стрічок — 15. Стан збереження — добрий. Чорнило світлокоричневе. Скоропис. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком. Збереглися місця від п’яти печаток, а також два плетених шнурки (кожен з яких складається із зеленого та коричневого кольорів). На одному з них залишилась кустодія без печатки. Ім’я писаря відсутнє.
Попередні публікації: Archiwum ksiąząt Sanguszków w Sławucię, wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoz Archiwum. — t. IV. (1535–1547). — Lwów, 1890. — № VIII. — S. 11–12. У цьому видані документ помилково датується 17 травня 1535 р.
Інформації про печатки немає
Релятівні категорії документів
- Острожецькі (2)
- Сангушки (19)