Печатка князя Всеволода Ярославича, друга пол. ХІст.
Свинець; карбування. D– 32×33,5мм, D2– 30мм; Н– 4,5мм. 28,1г
Зі збірки #МузейШереметьєвих, Київ (VР-1028).
На лицьовій стороні – погрудне зображення апостола Андрія Первозванного із хрестом у правиці хрест. Обабіч напис: Ὁ ἅγιος Ανδρέας – «Святий Андрій». На звороті: Кύριε βοήθει τῷ σῷ δούλῳ Άνδρέᾳ τῳ Σεβλάδῳ – «Господи, допоможи рабу своєму Андрієві, названому Всеволодом».
Всеволод Ярославич, у хрещенні – Андрій, довгий час був Переяславським князем (1054–1076), два роки князював у Чернігові (1076–1078) та двічі сидів на головному в Русі київському столі (1076– 1077, 1078–1093). Під час його великокняжого правління з 1078 до 1093 року всі князі дотримувались єдиного правила оформлення печаток: на лицьовій стороні зображувався святий патрон князя, а на звороті – молитовний напис по-грецьки. На печатці Всеволода поряд із хрестильним іменем подано й автохтонне (слов’янське) – воно сприймалося, як княже, династичне.
За описом Олександр Алфьоров у: 1000 років української печатки: каталог виставки [...]. Київ, 2013.