Іскшицькі

  • AGAD. – ASW. – Dz. 85. – Sygn. 39. – K. 2 a, 7.
    • ПАВЛО ЧАМБОР ІСКШИЦЬКИЙ, син Яна

    Спе­ральсь­кий у біо­гра­мі про Мико­лая зазна­чає ще одно­го Іск­ши­ць­ко­го Паве­ла, який у 1521 р. був упов­но­ва­же­ним серад­зь­кої воє­во­ди­ни Анни з Куро­звенсь­ких Лась­кої. [1]. Але ще у 1511 р. Воль­фґанґ з Ново­го Косте­ла (Nowycostel), коню­ший цєшинсь­ко­го кня­зя Кази­ми­ра, був нобіліто­ва­ний до гер­ба Коль­баш (сілезь­кий варіант гер­ба Рога­ля) бра­та­ми Мико­лаєм Чам­бо­рем з Іск­ши­чи­на, на той час королівсь­ким двірсь­ким, і Паве­лом Себастіа­ном з Крас­со­ва, львівсь­ким каноніком і писа­рем під­канц­ле­ра Кшишто­фа Шидловецького.2 Роман Сєн­ковсь­кий при­пус­кає, що міс­цевість, з якої похо­див цей Воль­фґанґ, зна­хо­дить­ся коло Ґлубчиць.3

    1. Spieralski Z. Iskrzycki Mikołaj h. Rogala (ok. 1480–1540). – S. 171–172.
    2. Trelińska В. Album armorum nobilium Regni Poloniae XV-XVIII saec. Herby nobilitacji i indygenatów XV-XVIII w. – № 72. – S. 67. Про сам герб див.: Szymański J. Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. – Warszawa, 2001. – S. 252–253, 260.
    3. Sękowski R. Herbarz szlachty śląskiej. Informator genealogiczno-heraldyczny. – S. 409.
    КУНЕШ (КОНРАД) ЧАМБОР З ІСКШИЧИНА, син Яна
    IV
    АННА ІСКШИЦЬКА, ДОНЬКА МИКОЛАЯ

    Анна була одруже­на із скальсь­ким ста­ро­стою Героні­мом Лянц­ко­ронсь­ким, пле­мін­ни­ком кам’янецького ста­ро­сти Стані­сла­ва (Геронім був сином стар­шо­го з бра­ тів Мико­лая), піс­ля чого ця стар­ша лінія роду Задо­ри­тів з Бже­зя взя­ла собі назву Ягіль­ни­ць­кої [1]. Цей шлюб був для Героні­ма дру­гим (пер­шою дру­жи­ною була Ката­жи­на Нєм­ста з Кщен­чи­ць) і від­був­ся між 1548- 1555 рр. Для Анни це теж був дру­гий шлюб, упер­ше вона була одру­же­на з Яном Йор­да­ном [2].

    1. Cynarski S. Dzieje rodu Lanckoroóskich z Brzezia od XIV do XVIII wieku. Sprawy karjery urzęd­ niczej i awansu majątkowego. – Warszawa-Kraków, 1996. – S. 314. – Tab. L 
    2. Ibidem. – S. 127,230–231.

    Документи і акти

    № 1
    Король Сигізмунд Старий дає згоду Миколаєві Сенявському, каштелянові Белзькому викупити містечко Давидківці разом з селом Пилатківці у повіті Кам’янецькому з рук Анни, дочки покійного Миколая Іскшицького, підкоморія та старости Кам’янецького. 30 вересня 1540 року

    Копія: AGAD. – MK. – Sygn.62. – f.115v;
    Реге­ста: MRPS. – p.IV. – v.3. – №20421;
    Заго­ло­вок копії­ста: Dauidkowcze et Pilatowcze.

    Anno domini millesimo quingentesimo quadragesimo, feria quinta in crastino festi sancti Michaelis archangeli, datus est simplex consensus generoso Nicolao Sienyawsky, castellano Belzensi et exercitum campesti campesti ac Haliciensi et Colomiensi capitaneo, oppidum Regium Dawidkowcze ac villam Pilathowcze in districtu Camenecensi sittum de manibus generose Anne, filie generosi olim Nicolai Jskrzicki, succamerary et capitanei Camenecensi seu aliorum quorumcumque illorum modernorum possessorum redimere. Littere extradite in forma cancellarie solita.

    № 2
    Король Сигізмунд Старий дає згоду Миколаєві Іскшицькому викупити половину містечка Давидківці з прилеглими селами на Поділлі з рук Станіслава та Яна Свирчів. 21 травня 1519 року

    Копія: AGAD. – MK. – Sygn.34 . – f.76;
    Реге­ста: MRPS. – p.IV. – v.1. – №2995;
    Заго­ло­вок копії­ста: Consensus pro d[omini] Jskrzyczki ad eximen[dam] dimidiu[m] op[p]idi Dauidkowicze.

    Anno, die et loco. quibus supra, consensus Maiestatis Regia generoso Nicolao Jskszyczky dimidium oppidi Dawydcowycze cum omnibus eius possessionibus ac villis ex antiquo ad idem oppidum quomodolibet spectantibus in terris Podolie sittum de manibus nibilium Stanislai et Joannis Swyrczowye redimere. Littere extradite in forma cancellarie solita et consueta.

    Оставьте комментарий