Яковицькі герб Еліта – земянський і шляхетський рід XVI ст. у Володимирському повіті. Rodzina: Jakowicki. Herb: Jelita. Gniazdo: z Jakowic w powiecie włodzimierskim.
ВАНЬКО ЯКОВИЦЬКИЙ
Лист Овдотьі Семенівни Кощича Ванькової Яковицької про продаж, спільно зі своїм чоловіком Ваньком Яковицьким, за 50 кіп литовських грошів материзни в селищах Черемошному, Ігнатівцях і Фальковій братові Юхнові Кощичу (індикта 14 (1526 или 1541 или 1556), вересня 14. Козлів). [ЦДІА України в Києві, ф. 26, on. 1, спр. 5, арк. 542–555зв.// Публ. Документи Брацлавського воєводства 1566–1606 годов, стр.393].
ziemianie wołyńscy Wańko Jakowicki, ziemianin wołyński, ożeniony z Owdotią Siemenówną Koszczanką 1516 r. (Arch. Sang.), procesował się 1533 r. z Hubińskim o Hubin, a 1539 r. sprzedał Hubin ks. Sanguszce (ML. 24).
ІІ
Зофія Ванковна,
∞, Прокоп Матвійович Угриновський.
Jacko Jakowicki,
żonaty z Romanówną Boteńczycówną 1517 r.
ІВАШКО ЯКОВИЦЬКИЙ
Iwaszko Jakowicki, ożenił się z dziedziczką Mirkowa i Czernic na Wołyniu (prawdopodobnie Porwaniecką), wdową po niejakim Jurim v. Juchnie, i miał z niej pięciu synów: Juchna, Jakóba czyli Jaczka, Hryćka, zmarłego bezdzietnie przed 1538 r., Hawryła i Pachna, którzy wraz z przyrodniemi siostrami: Julianną Michałową Wazgirdową i Fenną Semenową Krajewską, dobra macierzyste, Mirków i Czernice, sprzedali w latach 1537–1539 ks. Andrzejowi Sanguszce (Arch. Sang.)
∞, NN. 7 синів.
Семен ...... Яковицький
∞, Олена. Два сина, одна дочь
ІІІ
Гаврило Ивашкович Яковицький
У 1561 р. великий князь підтвердив волинському зем’янину Гаврилу Івановичу Яковицькому куплені ним у князя Федора Андрійовича Сангушковича за 200 кіплитовських грошів та в Тихна й Олехна Семеновичів Порванецьких і їхніх сестер Марії Зикової, кн. Томіли Станіславової Медвезької, Ганни Тихнової частини маєтку Бобичі (до документа також вписано продажні листи) уВолодимирському повіті вічним правом156. РГАДА. — Ф. 389. — Оп. 1. — Ед. хр. 41. — Л. 197–200. запис за 25 листопада 1568 року:.«Зізнання вижа, замкового «поєзника» Івашка про його присутність на допити служниці княгині Катерини Козики Ганни, звинуваченої у чарівництві з метою отруїти княгиню».
Сам же запис Івашка засвідчував: «25 листопада 1568 року на розгляд володимирського старостинського суду, а саме підстарости володимирського Павла Григоровича Соранського прислано прохання князем Дмитром Андрійовичем Козекою про призначення возного при слуханню. У випадку, коли возного не буде призначено, то щоб було розглянуте діло самим підстаростою, стосовно дівчини Ганни, яка служила моїй дружині Катерині Францишківній Фальчевській. Вона мою дружину зачарувала і дала їй отруту. Тож призначити слухання для взнання причини по якій вона те зробила чи зі своєї волі діяла».
А при відсутності возного в той час, давати його милостині князю Дмитру Козеці вижем, поїздника замкового Івашка Андрушевича. Він постав перед князем і про це записано в замковій книзі такими словами: «Був я за приказом твоїм у дворі князя Дмитра його милості Козеки в маєтку Бискупичі, на тому праві, що князь Козека зкликав до свого двору друзів своїх, людей добрих, пана Олександра Лесоту та Адама Мисаєвського, писаря міста Володимира, і Сопка радника хмилівського, пана Прокопа Волчка Жасковського. І будучи при тому праві, слухали ми зізнання тої дівчини Ганни на яку вказав його милість князь Козека перед суддями першоповіренеми, мною та вижом.
І при цій жалубі дівиця Ганна сама визнала те: «Коли ще була в пані Каліневської, тоді мене панна Гавриловна Яковицькая, попросила мене, почувши, що я служу в княгигі Козеки, аби я дістала речі дитячі, що народилися в княгині і вона пообіцяла за те дати мені сукню італійську з оксамиту. Чого для неї два рази достала і вона прислала до мене за третім разом коли княгиня поїхала до Микулич а мене з собою не взяла, і я їм ті речі в княгині достала. І вирізавши […] полокала то в світлиці великій. І послала те, шо мене просили пані Гавриловні Яковицькій через боярина її Пашка, котрого вона до мене присилала вже сім неділь. І вона це … зіллям приправивши, прислати мала княгині отруту. Але вона отруту не прислала і сукню обіцяну не дала».
Оскільки визнання провини було добровільним, вона все ж має бути покарана, але пани судді першоповіренні, вважили те, що вона і так на себе всі речі злії взяла і ще, що вона вказала на панну Гавриловну Яковецьку, з волі якої вона то все чинила, то покарати ту дівчину, котра своїм злим вчинком заслужила, то його милість пан Козека захотів посадити її до в’язниці.
І попросив мене його милість князь Дмитро Андрійович Козека через посланця свого, аби зізнання вижове в книзі замковій було написане. Я тої зізнання вижове в книгу замкову вписати звелів.1
Hawryło i Michał Iwanowicze, świadczyli przy zamianie dóbr dokonanej przez Sanguszkę z Janczyńskim 1550 roku (ML. 36; Arch. Sang. IV i Arch. I. Z. Ros. I). Hawryło, dziedzic Owadna 1550 r., podsędek włodzimierski 1571 r. Wdowa po nim, Marya Wasilówna Janczyńska 1578 r. Synowie ich: Jan, Piotr, Paweł, Ostafi, Michał i Grzegorz, dziedziczyli na części Bakowca 1592 r. Hawryło z Jakowic, był właścicielem Bobic, Owadna i Turzyna (Jabł.).
1575 р., березня 15. Володимир. — Скарга єврея Абрама Шмойловича, підданого небіжчика Флеріяна Рудґіра, підопічного старости красноставського і шаравського Павла Уханського, до володимирського ґродського уряду про пограбування та ув’язнення у місті Володимир його самого, дружини Мар’ями та матері Сари, вчинене Мариною Василівною Янчинською, дружиною володимирського земського підсудка Гаврила Яковицького … 192—193
∞, Марина Василівна Янчинська(6,2,4)
Грицко Ивашкович Яковицький († перед 1538)
zmarłego bezdzietnie przed 1538 r.
Пахно Ивашкович Яковицький
Юхно Ивашкович Яковицький
шурин Михайла Павловича Вазгірда.
Яков (Яцко) Ивашкович Яковицкий
∞, NN.2
ДАВИД МИХАЙЛОВИЧ ЯКОВИЦЬКИЙ
Iwan i Dawid, mają sprawę o najazd z Pniewskimi 1575 r. (Op. Łuck. 2049 f. 26).
∞, Полонія Сосновська.3
Тихно Щаснович Яковицький
Dziedziczyli na Jakowicach 1570 r. Tychno Szczęsnowicz i Juchno, a 1577 roku Wasil (Jabł.). 8 червня 1570, Продажний запис Тихна Щастновича Яковицького на маєток, проданий його дядькові Гаврилові Івановичу Яковицькому. 5 червня 1570, продажний запис Тихна Щастновича Яковицького на половину Охновської частини Яковицького маєтку, продану двоюрідним братам Юрію і Яцькові Яковицьким.
∞, NN 5 3 2
Іван Васильович Шолучич
..... Василівна
Дочка Василя Семеновича
∞, Андрій Тризна.
Wasil Jakowicki, dworzanin królewski 1546 r. ¶
Fedor z synem Andrzejem i synowcem Konstantym, pozwali 1636 r. Załęskich o pobicie ich, idących do cerkwi w Owadnie. ¶ Eliasz Jakowicki, ziemianin połocki, zastawił 1623 r. Cwiecinę żonie, Teodorze z Ososzków (Ist. Jur. Mat. XXIII). Łukasz 1625 r., Samuel 1641 r.; ziemianie witebscy. Marcyan, 1668 roku na sejmiku orszańskim. Jan, 1668 r. posesor Trośnicy, w połockiem. Zenobia Andrzejowa Jankowska 1671 roku (Ibid. XXI i XXVI). ¶ Seweryn, syn Samuela i Heleny z Huślińskich, procesowany przez Żmijewskiego 1712 r. (Kij. VIII f. 1264). ¶ Ignacy Jakowicki, mostowniczy i rotmistrz orszański 1756 r., nabył 1759 roku część dóbr Bolin, Turzyce i Puszcza Zaklinnik, w połockiem. W 1765 r. był sędzią grodzkim orszańskim. Józef, rotmistrz orszański 1766 r. (Gr. Połoc.), procesował się z Kukielami 1775 r. (V. L.). Kazimierz Józef, na sejmiku brasławskim 1764 r. Aleksander, chorąży kawaleryi narodowej 1781 r. (DW. 97 f. 72). Antoni, subdelegat grodzki winnicki 1788 r. Michał, koniuszy witebski 1792 r. ¶ Wiktor, syn Jana, urzędnik komisyi skarbu 1850 r., ożeniony z Elżbietą Ratajską, zmarł 1854 r. Stanisław, dziedzic Mokrska szlacheckiego, w gubernii kaliskiej, 1902 roku.
- ЦДІАК України, ф. 28, он. І, спр. 3, арк. 153–154.[↩]
- ЦДІАК України, ф. 28, оп. і, спр. 6, арк. 346 ЗВ.-348. 5 дітей, 4 сини, 1 дочка.
Михайло Іванович Яковицький
Hawryło i Michał Iwanowicze, świadczyli przy zamianie dóbr dokonanej przez Sanguszkę z Janczyńskim 1550 roku (ML. 36; Arch. Sang. IV i Arch. I. Z. Ros. I).
∞, Олена Тимофіївна Киселівна. Один син.
Юліана Івашківна Яковицька
Juchna, Jakóba czyli Jaczka, Hryćka, zmarłego bezdzietnie przed 1538 r., Hawryła i Pachna, którzy wraz z przyrodniemi siostrami: Julianną Michałową Wazgirdową i Fenną Semenową Krajewską, dobra macierzyste, Mirków i Czernice, sprzedali w latach 1537–1539 ks. Andrzejowi Sanguszce (Arch. Sang.)
∞, Михайло Павлович Вазгірд.
Фенна Івашківна Яковицька
Juchno, Jakób czyli Jaczka, Hryćko, zmarłego bezdzietnie przed 1538 r., Hawryło i Pachno, którzy wraz z przyrodniemi siostrami: Julianną Michałową Wazgirdową i Fenną Semenową Krajewską, dobra macierzyste, Mirków i Czernice, sprzedali w latach 1537–1539 ks. Andrzejowi Sanguszce (Arch. Sang.)
Щастний Євтихій Семенович Яковицький
Szczęsny, dworzanin ks. Fedora Sanguszki 1547 r. (Arch. Sang.).
Василь Семенович Шолуха Яковицький
Лист опікунів дітей Василя Яковицького Щолухи, що ввіряє чоловікові Полонії Шолушівни пану Холмовському управління спадщинним маєтком до повноліття її брата Івана Шолушича. 23 вересня 1576. Ów Wasil Semenowicz był ojcem Andrzejowej Tryzniny 1597 r. (Woł. I f. 387).
∞, N Марія Андріївна
ІV
Іван Гаврилович Яковицький
Jan i Piotr wraz z matką, oddali 1571 roku dobra swe, w powiecie winnickim, jako bardzo oddalone, w opiekę Sowie, podstarościemu winnickiemu (Teka W. Rulikowskiego). Jan, Piotr, Paweł, Ostafi, Michał i Grzegorz, dziedziczyli na części Bakowca 1592 r.
Jan ma różne sprawy w Łucku 1607 i 1608 r. Tenże Jan, syn Hawryła, z siostrami: Teodorą Demianową Pawłowiczową, Katarzyną Ulasową Czyrską i Apolonią Janową Świrską, pozwani 1611 r. przez Podhorodeńskiego, o rozgraniczenie dóbr ich Owadna od Werby (Woł. II f. 154 i 828).
Заставний лист Гаврилової Яковицької Марини Василівни Янчинського, Івана та Петра Гавриловичів Яковицьких, за яким названі особи, позичивши у Данила Карповича Попеля суму грошей, віддали йому в заставу Яковицький маєток до сплати грошового боргу. 9 листопада 1576.
1577 р., серпня 11. Володимир. — Скарга Івана Гавриловича Яковицького від імені стриєчного брата Івана Васильовича Шолушича Яковицького до володимирського ґродського уряду про викрадення, побиття, пограбування і погрози, вчинені Василем Яковичем Яковицьким для залякування, аби той не позивав до суду його брата
Петро Гаврилович Яковицький
Teodorą Гаврилівна
Jan, syn Hawryła, z siostrami: Teodorą Demianową Pawłowiczową, Katarzyną Ulasową Czyrską i Apolonią Janową Świrską, pozwani 1611 r. przez Podhorodeńskiego, o rozgraniczenie dóbr ich Owadna od Werby (Woł. II f. 154 i 828).
∞, Demian Pawłowicz
Katarzyną Гаврилівна
Jan, syn Hawryła, z siostrami: Teodorą Demianową Pawłowiczową, Katarzyną Ulasową Czyrską i Apolonią Janową Świrską, pozwani 1611 r. przez Podhorodeńskiego, o rozgraniczenie dóbr ich Owadna od Werby (Woł. II f. 154 i 828).
∞, Ulas Czyrski
Apolonią Гаврилівна
Jan, syn Hawryła, z siostrami: Teodorą Demianową Pawłowiczową, Katarzyną Ulasową Czyrską i Apolonią Janową Świrską, pozwani 1611 r. przez Podhorodeńskiego, o rozgraniczenie dóbr ich Owadna od Werby (Woł. II f. 154 i 828).
∞, Jan Świrski.
Федора Павлівна Яковицька
«заставшися после отца и матки своее y сиротстви», до самої смерті так і не встигла повернути собі батьківську спадкову частину маєтку Яковичі, яку привласнив її опікун, рідний дядько Гаврило Яковицький [4, 142 – 144].
1571 р., червня 15. Володимир [1571 р., березня 22. Голоби]. — Внесення Порфирієм Паньком до володимирських земських актів тестаменту покійної дружини Федори Павлівни Яковицько
Юрій Якович Яковицький
5 дітей: 3 сина, 2 дочки.
∞, N Підгороденська
∞, Мойславська Марта.((ЦДІАК України, ф. 28, оп. і, спр. и, арк. 18–18 зв.[↩]
- ЦДІАК України, ф. 28, оп. і, спр. 54, арк. 454–455 зв.4.[↩]