Паневські або Паньовські (пол. Paniewscy, Paniowscy) — шляхетський рід гербу Годземба, вихідці з Куявії, держали староства Жидачів і Стрий.
Жидачівський і стрийський старостами були виходець із Куявії Фелікс (Щенсний) Паньовський, шестеро його синів (вже згадані Авкт (Адавкт), Ян (Янда), Єжи (Іжик), а також Якуб із Вацлавом (Владиславом) і Дерславом) і внук Мельхіор (син Вацлава). 7 серпня 1537 р. краківський каштелян Ян Тарновський отримав згоду на викуп міста «і замку Стрий з усіма селами, приналежними до міста Стрий, селом Стинава і замком Тустань» у Яна, Єжи і Мельхіора Паньовських. Стрийським старостою Я. Тарновського вперше було названо через півтора року – 22 лютого 1539 р. Жидачівськими старостами троє перелічених Паньовських залишалися до 1546 р. (далі, з 1546 до 1561 рр. королівщину утримував сам Мельхіор). Див.: AGAD w Warszawie. MK. Księgi wpisów. Sygn. 54. K. 213 v.–214; Ibid. Sygn. 55. K. 268; AGZ. Lwów, 1903. T. 18. Najdawniejsze zapiski sądu ziemskiego przemyskiego 1469–1506 / oprac. A. Prochaska. S. 358–359, № 2447; Szyszka J. Formowanie i organizacja dóbr monarszych w
ziemi lwowskiej od połowy XIV do początku XVI wieku. Kraków, 2016. S. 314–315; Urzędnicy... T. 3: Ziemie ruskie. Wrocław; Warszawa; Krakόw; Gdańsk, 1987. Zeszyt 1: Urzędnicy wojewόdztwa ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka): spisy / oprac. K. Przyboś. S. 182–184, № 1508–
1515.
В документ від 9 травня 1530 р., йдеться про те, що одразу після коронації vivente rege Сиґізмунда ІІ (відбулася 20 лютого 1530 р.) монарх звільнив трьох братів (а не двох,
як наведено у заголовку) – Яна, Авкта і Єжи з Паньова від «гродської юрисдикції нашого перемишльського гроду, якому підпорядковується Стрийський повіт» і закріпив їх за львівським гродом. Справа в тому, що брати Паньовські були не лише жидачівськими, а й стрийськими старостами. Стрий, де 20 березня 1527 р. перестав існувати гродський суд, опинився разом з усім повітом в юрисдикції перемишльського гроду.1
Фелікс з Панева —
львівський каштелян, дружина — Кристина, угорка, родичка короля М. Корвіна (за даними Б. Папроцького). Король затвердив посідання синами державлених батьком староств, вони неподільно керували Жидачівським, Стрийським, Долинським, Чорштинським староствами.
Діти:
Ян v. Янда, с. Феликса
— староста жидачівський, стрийський, чоловік Катажини з Пілецьких гербу Сокира[3]
Авкт («Збожний»), с. Феликса
дружина — Анна Олеська (Сененська), донька Пйотра Сененського з Олеська, вдова львівського хорунжого Фридерика Гербурта з Фельштина та Однова;[1] з братом Якубом — дідичі Тисмениці[2]
Якуб, дружина — Гербурт-Одновська, не мали дітей
Вацлав (4‑й син);
1505 року за згодою короля викупив частину стрийських та жидачівських маєтків від братів, виплативши належну їм квоту; дружина — Бєрецька.
Єжи, с. Феликса.
жидачівський староста.
Дерслав, с. Феликса.
Барбара, д. Феликса.
— дружина Рафала Гумніцького (бурґграфа Кракова), Станіслава Пеньонжка з Вітовиць.
Покоління ІІІ
МЕЛЬХІОР ПАНЬОВСЬКИЙ, С. ВАЦЛАВА.
Станом на час проведення межування Мельхіор Паньовський теж був жидачівським і стрийським старостою (як і три його дядьки), хоча в акті демаркації цього не зазначено. Знаємо про це з документа, датованого 8 лютого 1528 р., в якому «нинішніми власниками» «замків і міст наших жидачівських і стрийських із селами та всіма дібрами» названо Авкта, Яна (Янду), Єжи і Мельхіора. Див.: AGAD w Warszawie. MK. Księgi wpisów. Sygn. 43. K. 201 v.–202 (S. 402–403)
Зофія, д. Єжи
чоловік — Ян Сененський — каштелян галицький[4]
Покоління IV
Каспер, с. Мальхера
- AGAD w Warszawie (Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie). MK (Metryka Koronna). Księgi wpisów. Sygn. 40. S. 507–509; Bostel F. Z przeszłości Stryja i starostwa stryjskiego // Przewodnik naukowy i literacki. Dodatek do «Gazety Lwowskiej». Lwów, 1886. S. 606–607.[↩]