Черейські / Дашкевичі / Горбацькі

Черейські / Дашкевичі-Горбацькі — вітебські бояри. Этот род следует различать от василишских Дашковичей (Дашковых), из которых происходил знаменитый Остафий Дашкович.

Генерація І

ІВАН (1450)

вітебський боярин. Иван N. (упом. ок. 1450) (ум. до 1465)

Генерація ІІ

МИХАИЛ ИВАНОВИЧ, ИН. МИСАИЛ († 1477)

в 1450 г. избрал духовную карьеру и незадолго перед 1454 г. стал епископом Смоленским, а в 1476 г. был удостоен сана Киевского митрополита. Свою собственную часть Черейского имения Мисаил в начале 50‑х годов уступил под монастырь Святой Троицы в Череи.

СЕНЬКО ИВАНОВИЧ (* ...., 1455, † ок. 1457)

имел единственную дочь Марию (ум. после 1496), которая вышла замуж за князя Фёдора Ивановича Бабича (ум. после 1450). Она передала мужу свою наследственную долю в Череи. Их дочь княжна Федора (Федка) Друцкая-Соколинская (ум. 1519/22) наследовала черейскую долю своей матери, в качестве материзны, которую затем уступила своему мужу пану Богдану Семёновичу Сапеге (ум. после 1512). Последний известен на Черейщине уже в 1499 г.

МИХАИЛ ИВАНОВИЧ, ПР. ПСТРУГ (1454,1499)

имел единственную дочь, которая вышла замуж за князя Романа Ивановича Лукомского. Пструга Михайловна уступила своему мужу часть Черейского имения своего отца. Однако в целом владетельная доля Михаила Ивановича в Череи отошла в собственность Черейскому монастырю Святой Троицы.

ДАШКО ІВАНОВИЧ (1475, † 1476/77)

имел сыновей Ивашка, Василия, Олехна и Сенька, которые наследовали Черейское имение своего отца. Данное владение у Олехна и Сенька Дашковичей также приобрёл Богдан Сапега.

МИКИТА ИВАНОВИЧ (1465, 1475)

вместе с братьями распоряжался частью Черейского имения. Наследственную долю Никиты в Череи наследовал его сын Ждан (упом. 1541), а затем внук Лев Жданович. Последний в 1602 г. продал свою часть Черейского имения Льву Сапеге.

Генерація ІІI

МАРИЯ СЕНЬКОВНА

вышла замуж за князя Фёдора Ивановича Бабича (ум. после 1450). Она передала мужу свою наследственную долю в Череи. Их дочь княжна Федора (Федка) Друцкая-Соколинская (ум. 1519/22) наследовала черейскую долю своей матери, в качестве материзны, которую затем уступила своему мужу пану Богдану Семёновичу Сапеге (ум. после 1512). Последний известен на Черейщине уже в 1499 г.

[.....] МИХАЙЛОВНА ПСТРУГ

ІВАШКО ДАШКОВИЧ (1476, 1485)

1470, ключник Вітебський (НегЬагг РоБкі, т. IV, стор. 108). із документів Литовської Метрики, ми знаємо, що Іван Ходкевич, намісник вітебський, видав у 1476 році Івашку Дашкевичу «деклярацію», що без його дозволу не буде полювати в його пущах і лісах. У цій деклярації Ходкевич називає Івана Дашкевича своїм «братанцем», що вказує на споріднення між ними. Генеалог А. Бонецький вважає, що вони були полубратами — дітьми одної матері, яка була двічи замужем. Подібну ж деклярацію видав у 1485 році тому ж Івашкові Дашкевичу і брату його Олехнові (про якого ми вж е згадували) князь Іван Юрєвич Заславський, намісник вітебський (М. Л. 23 фол. 436). У той час Івашко був ключником Вітебським, а брат його Олехно — ловчим.

ОЛЕХНО ДАШКОВИЧ (* ...., 1476, 1500, † ....)

1475, ловчий Вітебський, що помер бездітний (Литовська метрика, кн. IV записів, лист 61 та 109). Одержав разом зі своїм братом Іваном у 1485 році «деклярацію» від кн. Івана Юрєвича Заславського, намісника вітебського, що він не буде без їх дозволу полювати в їх пущах і лісах.

МИКИТА ДАШКОВИЧ

Микита був батьком Дашка, що можна вивести з призвіща дочки Васька Дашковича та двоюрідної сестри Остапа Дашковича, яка вийшла заміж за князя Крошинського. Згідно з литовською метрикою (книга записів 23, лист 100- 102, 97), вона прозивалася: «Кнегиня Ганна Дашкович Никитина».

СЕНЬКО ДАШКОВИЧ (* ...., 1476, 1524, † 1524/1528)

Сын Дашка Ивановича

ЖДАН МИКИТОВИЧ (1541)

Сын Микиты Ивановича.

Генерація ІV

ВАСЬКО МИКИТИЧ ДАШКОВИЧ (1505, 1511),

1505, городничий Ковенський. Guvernator al Guberniei Kovna, anul 1511. Pentru merite
militare i s‑a dăruit de către Regele Poloniei și conte Moștenitor de la Litva Alexandru mari moșii în 1505, în regiunea Kovna: Mihailovcina, Petralevcina, Ganovcina, Krupevcina. În re giunea Cracevskaia i s‑au dăruit moșiile Zecovana și în regiunea Caralevna Balcovcina și Incovcina, Gorbațka.

Покоління V

ІВАН ВАСЬКОВИЧ ДАШКОВИЧ (1552)

ГАННА ВАСЬКОВНА ДАШКОВИЧ

Дочка Васька Дашковича та двоюрідної сестри Остапа Дашковича, яка вийшла заміж за князя Крошинського. Згідно з литовською метрикою (книга записів 23, лист 100–102, 97), вона прозивалася: «Кнегиня Ганна Дашкович Никитина».

ЛЕВ ЖДАНОВИЧ ЧЕРЕЙСКИЙ

В 1602 г. продал свою часть Черейского имения Льву Сапеге.

Покоління VI

СЕМЕН ІВАНОВИЧ ДАШКОВИЧ ГОРБАЦЬКИЙ (1591)

Semion Pentru merite militare a fost dăruit de Regele Sigismnd III cu moșiile : Gloșno(Glisnievo), în regiunea de la Voievodatul de la Mâstislav. Prin decretul prin i s‑a dăruit această moșie ‚deja a fost numit Dașkovici-Gorbațki , întrucât el a trăit în timpul acela pe moșia care s‑a numit Gorbațka (1591)

Семена Івановича, який став прозиватися Дашкович-Горбацький. По смерти Семена Дашковича, що залишив малолітнього сина Василя, якийсь Дашкович Михайло, виставляючи себе, як законного сина Остапа, заявив свої права на родові маетности Дашковичів, що лежали в Румшинськім старостві, Ковенського повіту. Подавши фіктивні документи, цей Михайло продав потім ці маетности Камедульському Пожайському монастиреві. Нащадки Василя Дашкевича-Горбацького розпочали з цього приводу довший судовий процес проти ченців Пожайського монастиря. 3 документів про цей процес і встановлюється родовий зв’язок Остапа та Васька Дашкевичів, як також і те, що Остап помер бездітний (Архив Деп. Герольдій, Дело №. 722 та в виписки з книг земських провінції Мстиславської 1778 р., місяця лютого 27 дня).

Покоління VII

6/. ВАСИЛЬ-ТОМАШ СЕМЕНОВИЧ ДАШКОВИЧ ГОРБАЦЬКИЙ

a fost secretar al Voievodului de Mstislav, 1632–1634. Voievodul de Mstislav a publicat decretul prin care Regele Poloniei și Mare Conte(!) de la Letoniei (?)7, Wladislaw, i‑a dăruit orașele Zalencovice și Beli.

9/6. Benedikt 1654–1700

VII

11/9. Anton 1712

VIII

21/11. Stanislaw-Daniel (1738–1828)

37/21. Stanislaw-Vikent Дашкевич Горбацький, с. Станислава-Даниэля (1810–1881)

X 50)Wladislaw 1847–1912

60) Nicolai, 1873
61) Wladislaw,1879
62) Loghin 1883–1924

Оставьте комментарий Отменить ответ