Дахновичі

Дах­но­ви­чі – шля­хетсь­кий рід, слу­жеб­ни­ки князів Острозьких.

І

Дах­но Васи­льо­вич (1524, +1538)

namiestnik upicki, ostrogski i kozieliski ks. Konstantego Ostrogskiego, nabył dom w Wilnie od Korsaka 1529 r. (ML. 36 f. 65). W 1533 r. został klucznikiem, horodniczym i mostowniczym łuckim, a 1536 roku jest i starostą krzemienieckim. Umarł w 1538 r. Pieczęć jego zachowała się przy dokumencie z 1534 r. (Arch. Sang. III f. 469). Pierwszą jego żoną miała być Marya Fedorówna, krewna ks. Konstantego Ostrogskiego, który wydając ją za mąż, dał jej Raznicę nad Styrem. Гетьман ВКЛ, князь Костян­тин Іва­но­вич Острозь­кий, видав­ши свою служ­ни­цю «пан­нy съ сtнtи сво­их… Марю Фtдо­ров­нy» за Дах­на Васи­льо­ви­ча, дав за нею «tму вtч­но поспол зъ tго жоною сtло Раз­ни­чи и три дво­ри­ща в Рyд­ни­ках» [ЦДІАК Украї­ни. Ф. 26, оп. 1, спр. 7, арк. 594 зв.]
Wdowa po nim Nastazya, wspólnie z synami, Wasilem i Harasimem, sprzedali dom w Wilnie Świniuskiemu 1540 r. (ML. 36 f. 66)

× Марія Федорівна

× Наста­ся

ІІ

Василь Дах­но­вич

Гера­сим Дахнович

starościc krzemieniecki, właściciel Wojnicy, Poddubiec, Wilkoszczy i Zubylna, w 1561 r., umarł nie pozostawiwszy potomstwa, bo spadek po nim, złożony z dziesięciu wsi, wzięły w 1566 r. siostry jego, Magdalena Hulewiczowa, chorążyna wołyńska i Katarzyna Bohuszewiczowa Koleśnicka (Op. Łuck. 2035, 2042 i 2093). 

ІІІ

Андрій Дах­но­вич

відо­мий на Волині адвокат. 

komornik graniczny włodzimierski 1613 r.; żona jego, Helena Dobroniska, w 1605 r.За послу­ги, надані Луць­кій кафед­рі, три­мав у посесії на почат­ку XVII ст. цер­ков­ні маєт­ки, які дава­ли йому 120 коп литовсь­ких гро­шей щоріч­но­го при­бут­ку, що від­по­ві­да­ло 300 зло­тим [15, арк. 635 зв.]. Якщо взя­ти до ува­ги, що в цей час 1 воло­ку зем­лі (21 га) на Волині про­да­ва­ли за 200 зло­тих [12, арк. 649 зв. — 652], а двір у Луць­ко­му зам­ку мож­на було при­дба­ти за 800 зло­тих [14, арк. 624–626 зв.], то стане зро­зу­мі­ло, що пан Дах­но­вич отри­му­вав ціл­ком достой­ну вина­го­ро­ду. Луць­кий шлях­тич Андрій Дах­но­вич за дого­во­ром орен­ду­вав у Кири­ла Тер­ле­ць­ко­го село Лип­ня­ни з хуто­ром, а також поле Сопа­лаєв­щи­ну і дім у Луць­ку тер­мі­ном на три роки із щоріч­ною випла­тою орен­до­дав­цю 20 кіп грошів85, 85 Цен­траль­ний дер­жав­ний істо­рич­ний архів Украї­ни у м. Києві (далі — ЦДІАК Украї­ни). — Ф. 25. — Оп. 1. — Спр. 12. — Арк. 345–348 зв. У 1610 р. кн. Юрій Михай­ло­вич Чор­то­рийсь­кий пози­вав до Воло-димирсь­ко­го земсь­ко­го суду Яну­ша Лиса­ковсь­ко­го, холмсь­ко­го войсь­ко­го, Фрідрі­ха Под­го­ро­денсь­ко­го, холмсь­ко­го під­суд­ка, кн. Яна Кур­це­ви­ча Були­гу, Галш­ку­Стужинсь­ку та її чоло­віка Мико­лу Хар­линсь­ко­го й Андрія Дах­но­ви­ча: «Нажа­ло­бу […] кня­зя Юря Михай­ло­ви­ча Чор­то­рыс­ко­го […], яко пото­мок нигды­вел­мож­но­го Неми­ры Реза­но­ви­ча, луц­ко­го ста­ро­сты, и сук­це­со­ра добр по нем­зо­ста­лых, […] позы­ва­ет о то, иж тот то впрод речо­ный Неми­ра […] заста­вил­добра свое дедич­ные […] села Вер­бое обед­ве, Гной­но, Могил но, мана­стыр­Бла­же­ник и Руды нигды уро­жо­но­му Сол­та­но­ви в трех­стах копах гро­шей литовских,от кото­ро­го Сол­та­на потом­ков вер­ность ваша тые добра застав­ные роз­ны­миспо­со­ба­ми, не веда­ти яким пра­вом и до сего часу дер­жи­те». Кн. Ю.Чорторийський вима­гав повер­ну­ти йому ці маєт­ки, серед яких зга­дуєть­ся «манастыр,называемый Блаженик»1.~ Гальш­ка Доб­ро­низь­ка. Рік напи­сан­ня: 1631.Віровизнання: римо-като­лич­ка. Міс­це похо­ван­ня: костел оо. доміні­кан у Володимирі.Пожертви: на Воло­ди­мирсь­кий доміні­кансь­кий костел . 200 зло­тих, на воло­ди­мирсь­кий польсь­кий шпи­таль . 100 злотих.
ЦДІАК Украї­ни: Ф. 27.. On. 1. Спр. 32. . Арк. 221.225.12. ЦДІАК Украї­ни, ф. 25, оп. 1, спр. 65.14. ЦДІАК Украї­ни, ф. 26, оп. 1, спр. 16.15. ЦДІАК Украї­ни, ф. 26, оп. 1, спр. 20.1 ЦДІАК Украї­ни у Києві, ф. 27, on. 1, спр. 19, арк. 154–157.

Дах­но­вич Павло.

На 2 квіт­ня 1608 р. в бору Пузовсь­ко­му за Бєлі­ним полем була при­зна­че­на копа с. Овлу­чим і око­лич­них сіл за скар­гою пані Маг­далі­ни Авра­мо­вої Пузовсь­кої про поруб­ку вось­ми­річ­ної борт­ної сос­ни, вибран­ня­ме­ду і спа­лен­ня сос­ни. У цьо­му про­ступ­ку вона обви­ну­ва­чу­ва­ла Вербсь­ких панів: паню Васи­льо­ву, пана Семе­на Русальсь­ко­го, пана Мар­ти­на Андрузь­ко­го і пана Пав­ла Дах­но­ви­ча. На копу зібра­ло­ся біля 150 коп­них суд­дів, з запро­шен­ням згід­но з коп­ним пра­вом обви­ну­ва­че­них і селян з належ­них обви­ну­ва­че­ним сіл Вер­ба та Вох­но­ви­чі. Обви­ну­ва­че­на пані та пани на суд не при­бу­ли, ніко­го за себе не при­сла­ли, селян своїх не нада­ли. З цієї при­чи­ни роз­гляд спра­ви пере­нес­ли на дру­гу копу, при­зна­че­ну на тому ж міс­ці на 27 квіт­ня. Обви­ну­ва­чені і цю копу проі­г­но­ру­ва­ли таким же чином. Не з’явились вони і селян своїх не при­сла­ли і на тре­тю копу, при­зна­че­ну на 4 трав­ня [10, с. 62–68].10. Ива­ни­шев Н. О Древ­нихъ сель­скихъ общи­нахъ въ Юго­за­пад­ной Рос­сіи.– Кіевъ. Въ тип­ор­га­фіи Федо­ро­ва и Мин., 1863. – 72 сРік напи­сан­ня: 1645. Віро­визнан­ня: римо-като­лик. Міс­це похо­ван­ня: костел кля­што­ру оо. бер­нар­динів у Яно­ві. Пожерт­ви: на Янівсь­кий бер­нар­динсь­кий костел . 800 зло­тих, наВох­но­ви­ць­ку церк­ву, де похо­ва­но роди­чів, . 100 зло­тих, до Сокальсь­ко­го косте­лу . 50 злотих.ЦЩАК Украї­ни: Ф. 25.. On. 1. Спр. 242. .Арк. 356,357 зв.

Дах­но­ви­чів­на Раїна

Рік напи­сан­ня: 1623. Віро­визнан­ня: пра­во­слав­на (гіпо­те­тич­но). Міс­це похо­ван­ня: церк­ва Св.Василів у Дроз­де­нах. Пожерт­ви: на дроз­денсь­ку церк­ву . 100 зло­тих, на дзвін до тієї ж церк­ви . 50 зло­тих, свя­ще­ни­ку дрез­денсь­ко­му . 10 зло­тих за соро­ко­уст. На костел Св. Яку­ба у Луць­ку . 20 зло­тих. ІЩІАК Украї­ни: Ф. 25.. On. 1. Спр. 133. . Арк. 179 зв..180 зв.чоловік Сте­фан Гулевич-Дрозденський

Kazimierz i Mikołaj Dachnowiczowie Haciccy, pisali się z województwem nowogrodzkiem na elekcyę Jana III-go.