Однороженко О. А. Сфрагістичні пам’ятки Мізоцького скарбу та геральдика князів Острозьких другої половини XIV ст.

// Острозь­ка дав­ни­на. Нау­ко­вий збір­ник. – Випуск VІІ. – Остріг, 2020. – С. 5–19

З точ­ки зору сфра­гі­сти­ки, знай­де­ний під Мізо­чем скарб кін­ця 70‑х років
XIV ст. є унікаль­ним дже­ре­лом. Впер­ше вияв­ле­но ком­плекс, в яко­му пере­бу­ва­ло від­та­зу три мат­ри­ці печа­ток. Зва­жа­ю­чи на час виго­тов­лен­ня, кож­на з них має знач­ну цін­ність. Не даре­м­но через май­же пов­ну втра­ту писем­них дже­рел цей період дістав назву «Тем­них віків». Часто сфра­гі­стич­ні пам’ятки висту­па­ють чи не єди­ним дже­ре­лом інфор­ма­ції про осіб, чиї іме­на та гер­би від­тво­ре­но в полі печа­ток. В Мізо­ць­ко­му скар­бі поруч з анонім­ним перс­нем гали­ць­ко­го типу (з фігу­рою гал­ки), який ужи­ва­ли бояри та уряд­ни­ки Русь­ко­го королів­ства в пер­шій поло­вині XIV ст., інші дві мат­ри­ці містять леген­ди та родо­ві гер­би. Пер­ша з них, зі зна­ком у вигляді стрі­ли з пере­хре­стям та шести­про­ме­не­вою зір­кою, нале­жа­ла Костян­ти­ну, й датуєть­ся сере­ди­ною XIV ст. Жод­них відо­мо­стей про цю осо­бу – бояри­на чи кня­зя – в писем­них дже­ре­лах до сьо­год­ні не збереглося.
Нато­мість, ціл­ком віро­гід­но може­мо зіден­ти­фіку­ва­ти влас­ни­ка третьої печат­ки, що нале­жа­ла холмсь­ко­му кня­зю Юрію Дани­ло­ви­чу (1370–1377). Його ім’я та титул зазна­че­но в леген­ді, а в полі печат­ки викар­бу­ва­но знак у вигляді вось­ми­про­ме­не­вої зір­ки в супро­воді двох пів­мі­ся­ців зго­ри та здо­лу рога­ми в різ­ні боки. Це зоб­ра­жен­ня є видоз­мі­ною родо­во­го гер­ба князів Острозь­ких. Зокре­ма, ці фігу­ри при­сут­ні на печат­ках Юрієвих бать­ка Дани­ла 1366 р. та бра­та Федо­ра 1385 р. Зва­жа­ю­чи на від­мінне розта­шу­ван­ня фігур на печат­ці кня­зя Юрія може­мо при­пу­сти­ти, що він був молод­шим бра­том Федора,оскільки від­мі­ню­ван­ня бать­ко­во­го гер­ба у того­ча­с­ній русь­кій гераль­ди­ці було харак­тер­ним саме для молод­ших синів.
Кольо­ро­ва вер­сія Юрієво­го гер­ба при­сут­ня в спис­ках одно­го з най­дав­ні­ших захід­но­єв­ро­пейсь­ких гераль­дич­них творів «Libro del conoscimiento», ство­ре­но­го близь­ко 1385 р. в Касти­лії. Опи­су­ю­чи розта­шо­ване в країні «Роксія» (Русь) «королів­ство Ксор­ман» (Холм) автор від­тво­рює стя­ги його пра­ви­те­ля: на сріб­но­му полі два золо­тих пів­мі­ся­ця рога­ми в різ­ні боки та зеле­ний стяг із золо­тою зір­кою, що ціл­ком від­по­ві­дає іко­но­гра­фії печат­ки кня­зя Юрія Холмського.


РЕЛЯТІВНІ РОДИ

РЕЛЯТІВНІ ГОРОДА (ВОЛОСТИ)

Белз  Острог  Холм