Вінниченко О. О. Князі і некнязі: Про князівський титул Єловицьких

// Українсь­кий істо­рич­ний жур­нал. Київ, 2009. № 5 (488): вересень–жовтень. С. 47–65.

У стат­ті роз­г­ля­ну­то шля­хи фор­му­ван­ня «князівсь­кої леґен­ди» волинсь­ко­го шля­хетсь­ко­го роду Єло­ви­ць­ких, яка набу­ла поши­рен­ня у XVIII–XX ст. Від­тво­рен­ня історії князівсь­ко­го роду Кро­по­ток-Єло­ви­ць­ких у XV–XVI ст. доз­во­ли­ло одно­знач­но запе­ре­чи­ти твер­джен­ня про їх спорід­неність із пансь­ким родом Єло­ви­ць­ких, що слу­гу­ва­ло основ­ним арґу­мен­том на користь дум­ки про князівсь­ке поход­жен­ня. Опуб­лі­ко­ва­но доку­мент пер­шої поло­ви­ни XVII ст., в яко­му один із панів Єло­ви­ць­ких від­ки­дає будь-який зв’язок із кня­зя­ми Кропотками-Єловицькими.