РГА­ДА. – Ф. 389 (Литов­ская мет­ри­ка). – Оп. 1. – Кн. 196 (Рус­ская мет­ри­ка, кн. 7). – Л. 224 об.

Пуб­ліка­ції: Соб­чук В.Д. Мало­ві­до­мі акто­ві дже­ре­ла XV ст. з історії еліти піз­ньо­се­ред­ньо­віч­ної Волині // Студії і матеріа­ли з історії Волині. 2018 / Міністер­ство куль­ту­ри Украї­ни, Кремен.-Почаїв. держ. іст.-архітектур. запо­від­ник; Ін‑т історії Украї­ни НАН Украї­ни; ред­ко­ле­гія: В. Соб­чук (голов­ний редак­тор) [та ін.]. – Кре­ме­не­ць : Кре­­ме­­не­­ць­­ко-Почаїв­сь­­кий дер­жав­ний істо­ри­ко-архі­тек­тур­­ний запо­від­ник, 2018. – 368 с. : іл.

1583.06.20, Кра­ків. Король Речі Поспо­ли­тої Сте­фан Баторій видає брац­лавсь­ко­му воє­воді кня­зю Яну­шу Зба­разь­ко­му види­мус листа, упи­са­но­го на його кло­по­тан­ня в кни­ги корон­ної канцелярії:
1583. 03. 11, Вар­ша­ва. Польсь­ка коро­ле­ва Ган­на видає кня­зям Зба­разь­ким – тро­ць­ко­му воє­воді Сте­фа­ну Андрій­о­ви­чу і брац­лавсь­ко­му воє­воді Яну­шу Мико­лай­о­ви­чу – види­мус листа, який збері­гаєть­ся в її скарбниці:
1467.–.02, без міс­ця. Князь Юрій Федь­ко­вич Несві­ць­кий запи­сує дру­жині Настасії, доч­ці пана Іва­на Муша­ти, на своїх отчиз­них маєт­ках 300 кіп широ­ких гро­шів русь­кої лічби

Листъ кн҃зя Несвѣц­ко­го на вѣно жонε εго на пεв­ных имεнӕх
Стε­фанъ etc.
Ѡзна­и­муεмъ тымъ нашимъ листом etc. Всӕ прεд­мо­ва, ӕко вышεи.
Ган­на, Божεю мило­стью королε­ваӕ пол­скаӕ etc.
Ѡзна­и­муεмъ тым листомъ нашимъ, ижъ будучи тутъ, на соимε, ӕснεвεл­мож­ныε пано­вε кн҃зь Стε­фанъ Коры­бу­то­вичъ Зба­раз­скии, воε­во­да троц­кии, дεр­жав­ца соми­ли­шъ­скии, жослεн­скии и доръ­су­ниш­скии, а кн҃зь Ӕнушъ Коры­бу­то­вичъ Зба­раз­скии, воε­во­да бра­славъскии, ста­ро­ста пинь­скии, дεр­жав­ца крε­мεнεц­кии, мови­ли намъ ихъ мило­сти сами ѡтъ сεбε и имεнεмъ инь­шихъ үчаст­ни­ковъ сво­ихъ, жεда­ю­чи, абы­х­мо ихъ мило­стӕмъ прε­пи­сы албо види­му­сы с при­ви­лεвъ, кото­рыε в скаръ­бε нашомъ суть, а имε­номъ их млс҃ти налε­жа­чиε, выда­ти роска­за­ли. Мы за вεдо­мо­стью и поз­волεнεм королӕ єго млс҃ти, пн҃а мал­жεн­ка нш҃εго мило­сти­во­го, тотъ види­мус, з самымъ ѡри­и­на­ломъ гараздъ ско­рык­го­ва­ныи, ихъ млс҃ти выда­ти εсмо роска­за­ли, кото­рыи сло­во ѡтъ сло­ва такъ сӕ в собε маεть:
А ӕ с, кн҃зь Юрεи Фεд­ко­вичъ Нεсвεц­кии, понӕл εсми ү пн҃а Ива­на Муша­ты доч­ку Наста­сью, собε жону. А далъ ми по нεи полъ­то­рас­та копъ гро­шεи широ­ких рус­коε лич­бы. А ӕ своεи жонε кнε­ги­ни Наста­си на свою сто­ро­ну запи­салъ на своεи ѡтъ­чиз­нε – Забо­ро­ли а на дво­их Жити­нох, а ^1- сӕком Аини (!), а на Пεрү­шо­ви­ча дво­ри­щи ^-1 – три­ста купъ (!) широ­ких гро­шεи рус­коε личъбы.
А при том были свεт­ки, кнз҃и и пно҃вε, былъ пн҃ъ Васиε Гулεвичъ, кнз҃ь Путӕта Ива­но­вичъ, пн҃ъ Вас­ко Пεтраш­ко­вичъ, панъ Мики­та Гулεвичъ, кнз҃ь Мит­ко Ива­но­вичъ, панъ Ѡхрεм Руси­но­вичъ, пн҃ъ Иваш­ко Мжа­чичъ, пн҃ъ Иваш­ко Εваεвичъ, панъ Борисъ Муша­тичъ, пн҃ъ Ѡлεх­но Ѡхрε­мо­вич, пн҃ъ Юшко Кам­ка, панъ Ѡлεх­но, Чор­но­го Ива­на сынъ.
В лεто тисӕчъ сεм­сот сεмъ­дεсӕтъ пѧто­го, мц҃а вто­ро­го дня, инъ­ди­кто В҃І.
А сε ӕ писал, пн҃а Ванъ­ковъ дӕкъ Иванъко.
Ү того листу пεчать зави­си­стаӕ ѡдна, под­пи­су жад­но­го нит.
Писанъ у Варъ­шавε лεта Божо­го наро­жεньӕ тисӕ­ча пѧть­сотъ ѡсмъ­дεсӕтъ трεтε­го, мц҃а мар­ца ѡдин­на­дца­то­го дня.
Ӕко ж тот листъ королεвоε εε млс҃ти etc. Конεц и дата, ӕко вышεи.
Іоанисъ Boruhowßkÿ, R.P. Vicecancellarius
Спра­ва того ж.
Lawrin Pesoczinßkÿ, pisarz

При­ме­ча­ние: 1–1 За пере­ка­зом Т. Сте­ць­ко­го, тут фігу­ру­ють село Коз­лин і дво­ри­ще Перш­ко­ви­ча (Stecki T. J. Z boru i stepu… – S. 110).