Галичанские

ГАЛИ­ЧАНСЬ­КІ (Haliczański, Holiczyński)
Род кня­зей Гали­чан­ских на Волы­ни вла­дел селом Гали­ча­ны (Вла­ди­мир­ский повет). Изве­стен князь Иван Гри­го­рье­вич Гали­чан­ский, отчич Гали­чан в 1‑й поло­вине XVI в., кото­рый умер перед 1553 годом. В Пере­пи­си вой­ска Вели­ко­го кня­же­ства Литов­ско­го 1528 года в раз­де­ле посвя­щён­ном Волын­ской зем­ле, зна­чат­ся друг за дру­гом кня­зья Иван Голи­чин­ский (1 конь), Гри­го­рий Гали­чинь­ский (1 конь), Иван Гри­го­рье­вич (2 коня). Веро­ят­но, все они при­над­ле­жат к одно­му и тому же кня­же­ско­му роду, что и кня­зья Гали­чан­ские, упо­мя­ну­тые выше. 

У пере­писі Литовсь­ко­го війсь­ка 1528 р. фігу­ру­ють два загад­ко­ві князі Гали­чинсь­кі, гніз­дом яких мало бути село Гали­ча­ни на пів­ден­но­му заході Луць­ко­го повіту1. Ні поход­жен­ня, ані доля роду, до яко­го нале­жа­ли ці ари­сто­кра­ти з вель­ми скром­ни­ми стат­ка­ми, невідомі. 

Гали­чан­ские кня­зья извест­ны из «Попи­са» вой­ска ВКЛ (Волын­ская зем­ля) 1528 года, где они были запи­са­ны меж­ду кня­зья­ми Васи­ли­ем Кро­кот­кой и Сол­та­ном Соколь­ским. Гео­гра­фи­че­ски родо­вое гнез­до кня­зей Гали­чан­ских – село Гали­ча­ны лежа­ло рядом с зем­ля­ми Бурем­ских князей,что воз­мож­но ука­зы­ва­ет на еди­ный ком­плекс кня­же­ских вла­де­ний и на их общее происхождение
от кня­зей Кур­це­ви­чей 1. Косин­ский счи­та­ет их вет­вью Друцких.

У сере­дині 1540‑х років маєток Гали­ча­ни пере­бу­вав уже в руках коро­ле­ви Бони2.У груд­ні 1548 р. Бона про­да­ла пода­ро­ва­ний Сиґіз­мун­дом І Ста­рим маєток Красне в Луць­ко­му повіті, куп­ле­ний за 400 кіп литовсь­ких гро­шів маєток Ставрів у луць­ко­го зем’янина Матвія Зень­ко­ви­ча Кра­совсь­ко­го та його синів, а також
отри­мані в її руки маєток Гали­ча­ни з поло­ви­ною села Збо­ре­ше­ва в Луць­ко­му повіті воло­ди­мирсь­ко­му вла­ди­ці Іва­ну Яць­ко­ви­чу Борзобагатому.

Випис­ки А.Кальнофойського з Молод­шої редак­ції Києво-Печерсь­ко­го пом’я­ни­ка доз­во­ля­ють при­пус­ка­ти існу­ван­ня кня­зя Гера­си­ма Гали­чансь­ко­го, сина Іва­на або Григорія.

1 Пера­пис вой­ска Вяліка­га княст­ва Літоўска­га… – С. 149. Пріз­ви­ще одно­го з князів напи­сане через ‑а- в пер­шо­му скла­ді, а іншо­го – через ‑о-. Оскіль­ки топонім, від яко­го воно похо­дить, писа­ли через ‑а-, надає­мо пере­ва­гу пер­шо­му варіанту.
2 ЛМ. – Кн. 561. – С. 155 (1545).

1. Пред­по­ло­же­ние Оле­га Про­ща­ка[↩]