Геральдика и сфрагистика

image_pdfimage_print

Гер­ба кня­зей Кори­а­то­ви­чей-Кур­це­ви­чей в «Общем Гер­бов­ни­ке» нет, но в Речи Поспо­ли­той они поль­зо­ва­лись соб­ствен­ным гер­бом «Курч».

В гер­бів­ни­ку Бар­то­ша Папро­ць­ко­го «Herby rycerztwa polskiego», що впер­ше було вида­но в Кра­ко­ві в 1584 році, Курч вмі­ще­но серед ори­гі­наль­них дав­ніх гер­бів, яки­ми кори­сту­ва­ли­ся роди Вели­ко­го князів­ства Литовсь­ко­го. Папро­ць­кий зазна­чив, що кори­сту­вав­ся ним тоді рід Кур­чів, які меш­ка­ли на Волині. З них він зга­дав двох братів князів Дмит­ра Булу та Олек­сандра Курцевичів[6], муж­ніх воїнів його часів, які від­зна­чи­ли­ся в бит­вах з татарами[7]. Зго­дом цю інфор­ма­цію з певни­ми допов­нен­ня­ми зустрі­чає­мо в гер­бів­ни­ках Окольського[8], Кояловича[9] та Нєсєцького[10]. В остан­ніх з’являється дум­ка про зв’язок гер­ба Курч з гер­бом Косьцєша[11].

У всіх цих гер­бів­ни­ках вмі­ще­но одно­типне зоб­ра­жен­ня гер­ба Курч, про­те вико­ри­стан­ня його кож­ним чле­ном князівсь­ко­го роду Кур­це­ви­чів мог­ло при­зво­ди­ти до появи ново­го ори­гі­наль­но­го варіан­та. Про це свід­чить зоб­ра­жен­ня з печа­ток воло­ди­мирсь­ко­го під­ста­ро­сти кня­зя Олек­сандра Кур­це­ви­ча (1584 р.), біло­цер­ківсь­ко­го під­ста­ро­сти кня­зя Дмит­ра Були­ги-Кур­це­ви­ча (1581 р.) та кня­зя Яна Коріа­то­ви­ча-Кур­це­ви­ча (1755 р.)[12]. З пуб­ліка­ції цих від­бит­ків роби­мо при­пу­щен­ня, що в гер­бів­ни­ках кін­ця XVI – сере­ди­ни XVIII ст. зафік­со­ва­но почат­ко­ве зоб­ра­жен­ня гер­ба Курч. Нато­мість в повсяк­ден­но­му вжит­ку князі Кур­це­ви­чі вико­ри­сто­ву­ва­ли на своїх печат­ках різ­ні пер­со­наль­ні варіан­ти родо­во­го гер­ба. Знач­ні від­мін­но­сті між варіан­та­ми гер­ба Курч князів Олек­сандра та Дмит­ра мож­на пояс­ни­ти вже тим, що вони були не рід­ни­ми, а дво­юрід­ни­ми братами[13]. Князь Ян, мож­ли­во, був пра­пра­пра­вну­ком кня­зя Дмит­ра Булиги-Курцевича[14]. Ціка­во, що фраг­мент пред­ківсь­ко­го гер­ба пере­тво­ри­вся до сере­ди­ни XVIII ст. на пере­вер­ну­тий знак гер­ба Кось­цє­ша, на що мог­ли впли­ну­ти як зга­дані вище при­пу­щен­ня в гер­бів­ни­ках, так і мож­ли­вий шлюб одно­го з князів Кур­це­ви­чів з шлях­тян­кою гер­ба Косьцєша.

Герб вне­сен в т.н. «Сбор­ник неутвер­жден­ных гер­бов» В.К.Лукомского (Дело №8 по состав­ле­нию «Сбор­ни­ка неутвер­ждён­ных гер­бов Рос­сий­ских дво­рян­ских родов» (Мате­ри­а­лы Гер­бо­во­го Отде­ле­ния Сена­та) Гер­бо­во­го Музея Глав­но­го Управ­ле­ния Архив­ным Делом) 1).
Опи­са­ние выпол­не­но по изоб­ра­же­нию на кар­точ­ке в деле:

Курцевичи (Буремльские, Булыги)
Источ­ник: РГИА, ф.1343, оп.15, д.395, карт.78 Предо­ста­вил А.Н. Хме­лев­ский, экс­перт фору­ма сете­во­го изда­ния «Геральдика.ру», редак­тор сай­та «Гербовник.ру».

«Щит рас­се­чен, в пра­вой черв­ле­ной части литов­ская Пого­ня — ска­чу­щий на коне рыцарь с мечом в под­ня­той руке, в левой черв­ле­ной части ста­рин­ная сереб­ря­ная литов­ская эмбле­ма. Нашлем­ник: спра­ва вось­ми­уголь­ник, по углам укра­шен­ный пав­ли­ньи­ми перья­ми, внут­ри пра­во­слав­ный крест, сле­ва — литов­ская эмбле­ма. Намет: черв­ле­ный с серебром.»

Курцевичи (Буремльские, Булыги)
Источ­ник: РГИА, ф.1343, оп.15, д.395, карт.78
Предо­ста­вил А.Н. Хме­лев­ский, экс­перт фору­ма сете­во­го изда­ния «Геральдика.ру», редак­тор сай­та «Гербовник.ру».

Нотат­ки

  1. РГИА, ф.1343, оп.15, дд.394, 395; «Гер­бо­вед» (изд. РГК), № 16 (04’1997[]